Фельдшерка з мобільної бригади Ірина Парута демонструє, що у холодильнику витримується температурний режим необхідний для зберігання вакцини Фото: УП Життя
18 березня. В Україні вже 23 день триває вакцинація від коронавірусу індійською вакциною Covishield (AstraZeneca).
Як пише «Четверта студія», про те, як проходить вакцинація у маленьких містах – у публікації «УП Життя».
Стрийська районна мобільна бригада Львівщини везе першу дозу вакцини в 11-тисячне містечко Миколаїв. У планах – вакцинувати сотню осіб.
Першими щеплять медиків, а залишкові дози використовують на місцевих публічних людей – ними стають деякі журналісти, працівники міської ради та музею.
Процедуру проводять на другому поверсі міської поліклініки. Заходити потрібно через центральний вхід, де міряють температуру, просять продезінфікувати руки і запитують, куди і на котру годину ми записані.
Напередодні сімейні лікарі обдзвонювали охочих і записували на конкретні години, щоб не було скупчення.
На ймовірні залишкові дози також “запрошували” за записом. Були побоювання, що 100 людей не назбирається.
Коли говоримо, що на вакцинування, просять назвати ім’я та прізвище і звіряють зі списком на аркуші паперу, який написаний від руки.
Поки одна працівниця у білому халаті шукає наші прізвища, інші між собою обговорюють вакцинацію:
– А ти вакцинувалася?
– Мені пропонували, але я сказала, що другим разом, най хтось (інший) перший то зробить. Трохи страшно.
Схожі розмови між молодшими медичними працівниками ми почуємо ще не раз.
Біля кабінету вакцинування людей небагато, вони дотримуються дистанції і не спілкуються між собою.
В самому кабінеті гамірно, відчувається піднесений настрій у тамтешніх осіб.
Всередину заходять і виходять лікарі та медсестри, і вже вакциновані першопрохідці, наступних поки не пускають. Медпрацівниця пояснює, в чому причина затримки – провітрюють.
Підходить наша черга. З порогу дають заповнити анкету – прізвище ім’я, адресу проживання.
Потім лікарка розпитує про стан здоров’я – хронічні захворювання та алергічні реакції.
В кінці розмови уточнює, чи знає людина чим і від чого вакцинується. Після ствердної відповіді медпрацівниця розповідає про можливі симптоми і дає підписати згоду на вакцинування.
Лікарка усміхаючись каже, що за сьогодні стільки разів називала препарат і розповідала про можливі наслідки, що язик плутається.
Наступним етапом стає довгоочікувана ін’єкція. Її проводять в окремій кімнаті великого кабінету. Процедура займає менше хвилини, за відчуттями – не боляче.
Ін’єкцію вводить фельдшерка з мобільної бригади Ірина Парута.
“Вакцинувати ми розпочали 7 березня, – розповідає вона.
Перед тим пройшовши дводенні курси в західноукраїнському дитячому медичному центрі у Львові, де нам видали сертифікати з дозволом вакцинувати людей вакциною Covishield (AstraZeneca)”.
З 7 по 17 березня Стрийська мобільна бригада Львівщини вакцинувала 580 мешканців. За словами фельдшерки, вік вакцинованих різний – від 20 до 70 років.
Останньою локацією вакцинації є відпочинкова кімната, де просять побути протягом пів години і прислухатися до самопочуття.
У кімнаті по-домашньому затишно: є дивани і м’яке крісло, застелене додатковим покривалом. На тумбочці вазон.
Одночасно у приміщенні перебуває до шести людей.
Серед всіх, кого ми зустріли, найстаршою була жінка, яка розповідала, що все життя працювала у лікарні.
Щороку вакцинується від грипу, тож записалася через сімейну лікарку на вакцинацію від коронавірусу і дуже рада, що отримала таку можливість.
Ще одна медпрацівниця пенсійного віку ділиться, що сумнівів про те, чи варто вакцинуватись не було: “У мене нещодавно померла родичка із Запоріжжя, яка працювала у лікарні і заразилася коронавірусом.
Її довго лікували, а потім перевели в реанімацію і підключили до ШВЛ, вона померла”.
Сивоволосий лікар-рентгенолог міської лікарні каже, що вирішив вакцинуватися через погіршення епідеміологічної ситуації в країні та світі:
“Насамперед моє життя залежить від когось, а його життя від мене. Якщо ми не будемо один одного заражати, то пандемія піде на спад”.
Час від часу в кімнату відпочинку заходять медики і запитують про самопочуття. В одного чоловіка легенько терпла рука, інші нічого незвичайного не відчували.
“Найтиповішим симптомом, який ми спостерігали була температура 37,6-37,8 в день ін’єкції та больові відчуття в руці, – ділиться спостереженнями Ірина Парута.
Ці побічні реакції є нормальними, ми ж не вводимо просто водичку, якось же імунна система мусить зреагувати на введення вакцини”.
Під час першої вакцинації у Миколаєві Львівської області використали 9 флаконів вакцини, захищеними стали 90 мешканців міста та ОТГ.
Ті, хто вакцинувалися 18 березня, отримають наступну дозу через 3 місяці, на вакцинацію їх викликатимуть сімейні лікарі.
Тетяна Максакова, завідувачка амбулаторії у Миколаєві зазначає, що наступне вакцинування проводитимуть вже місцеві медики:
“Ми готові до наступних етапів вакцинації, щоб самостійно вакцинувати всіх жителів ОТГ.
Але спершу нашим працівникам потрібно пройти додаткове навчання, скласти екзамени і отримати дозвіл власне по вакцинації від ковіду.
Навчання розпочинається вже з наступного тижня”.
Максакова сподівається, що на другу вакцинацію у Миколаєві буде вже більше сотні охочих, і ті медпрацівники, які не наважились стати першопрохідцями, тепер обов’язково щепляться.