ВООЗ оцінює загрозу коронавірусу на фермах після зараження людей від норок у Данії

ВООЗ оцінює загрозу коронавірусу на фермах після зараження людей від норок у Данії.

Як пише «Четверта студія» з посиланням на Голос Америки, чільний представник Всесвітньої організації охорони здоров’я Майк Раян сказав на прес-конференції у Женеві 6 листопада про потребу жорстких заходів біобезпеки на звірофермах з норками, а також на інших фермах, щоб не допускати поширення коронавірусу між видами тварин і від тварин до людей.

Застереження з’явилося у день, коли уряд Данії запровадив суворий карантин у сімох районах країни після зараження людей новим варіантом коронавірусу від норок на звірофермах. Там заборонено роботу громадського транспорту, ресторанів, барів і проведення людних заходів. Людям також рекомендують не подорожувати до тих районів і не виїздити з них.

Раніше в Данії оголосили план знищення усього 17 -мільйонного поголів’я норок. Данія була одним з найбільших виробників хутра норки у світі.

Велике поголів’я норок на звірофермах є також у Китаї.

Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила, що Данія намагається запобігти появі нових осередків коронавірусу у тваринному середовищі.

Представниця ВООЗ Марія ван Керхове сказала, що зараження вірусом між тваринами і людьми викликає стурбованість, але додала: «Мутації – це нормальне явище. Ми від самого початку відстежуємо такі зміни вірусу».

Фахівці ВООЗ кажуть, що в інших тварин загроза передачі коронавірусу менша, ніж у норок.

Зараження новим варіантом коронавірусу у Данії викликало побоювання щодо дієвості вакцин від COVID-19, які розробляють в різних країнах.

Головний науковець ВООЗ Сумія Свамінатан сказала, що зараз ще рано робити висновки щодо впливу варіанту коронавірусу виявленого у норок.

«Нам треба зачекати, щоб побачити, які можуть бути наслідки, але я не думаю, що ми можемо робити висновки щодо того, чи ця мутація буде впливати на ефективність вакцини. Зараз ми ще не маємо доказів, що вона буде впливати», – сказала Сумія Свамінатан.

Як повідомляли “Броди Today”, після висновку оцінки впливу на довкілля Мінекології схвалило будівництво хутрової ферми у Бродівському районі.

На початку червня у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (ОВД), який веде Міністерство екології та природних ресурсів, опубліковано висновок щодо будівництва норкової ферми в адміністративних межах сільської ради села Лешнів Бродівського району Львівської області.

“Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, враховуючи дані, наведені у звіті з оцінки впливу на довкілля та з урахуванням наявної інформації, вважає допустимим провадження планованої діяльності” – йдеться у документі.

Згідно з висновку оцінки впливу на довкілля утримання норок передбачено на відкритому повітрі в клітках, які розташовують у відкритих дерев’яних сараях (шедах). На підприємство завозитимуть тільки клінічно здорових норок, здебільшого в селекційних цілях. Корм для норок на території звіроферми не виготовлятимуть – його сюди привозитимуть щоденно. Додатковим продуктом виробничої діяльності ферми буде гній у вигляді компостованого матеріалу (органічного добрива). Після виконання всіх необхідних процедур з карантинування та компостування гною в гноєсховищі-“басейні”, його передаватимуть за угодами в аграрний сектор – як високоякісне органічне добриво.

Нагадаємо, 21 травня під час сесії Львівської обласної ради близько 50 мешканців Бродівщини влаштували пікет під будівлею Львівської облради проти норкових ферм у районі, які планує збудувати данський інвестор всупереч протесту селян. Також вони готові перекрити дорогу і не пропускати техніку, якщо Львівська облрада не заборонить будівництво.

Однак, Львівська облрада не включила у порядок денний рішення про заборону розміщення та діяльності хутрових ферм у Бродівському районі.

Про намір збудувати наймаштабнішу в Україні норкову ферму у селі Лешнів та сусідньому Язлівчику місцеві жителі дізналися наприкінці жовтня минулого року й виступили проти цього через загрозу для довкілля, яку принесе таке виробництво.

Натомість через протести інвестор вирішив розробити соціальну програму для мешканців сіл, де хочуть побудувати звіроферми з вирощування норок.