Під керівництвом Миколи Олексійовича виконано 16 кандидатських та три докторські дисертації, де він виступив як науковий консультант
З великим сумом повідомляємо, що 1 липня 2024 року відійшов у Вічність Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, педагог, науковець, організатор визнаної у світі наукової школи кристалооптики Романюк Микола Олексійовича.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-центр ЛНУ ім Франка.
На кафедрі експериментальної фізики Микола Олексійович пройшов шлях від студента до Заслуженого професора Львівського університету і Заслуженого діяча науки і техніки України. За більш ніж 70-річний час невтомної праці на благо Університету, фізичного факультету та рідної кафедри Микола Олексійович проявив себе як серйозна і відповідальна людина, розумний порадник не одного покоління талановитих фізиків, патріот своєї країни.
Романюк Микола Олексійович (народився 28 серпня 1931 р., с. Качанівка, Підволочиського району Тернопільської обл.) – випускник фізичного факультету Львівського державного університету (1954). Його трудова діяльність пов’язана з кафедрою експериментальної фізики Львівського університету: асистент (1954-57), аспірант (1957-60), доцент (1964-85), науковий співробітник – докторант (1975-77), професор (з 1985), Заслужений професор Львівського національного університету (2001), Відмінник вищої школи (1972), Заслужений діяч науки і техніки України (2011).
Працював заступником декана і деканом фізичного факультету (1964-74), коли факультет швидко розвивався, росло число студентів, формувались нові лабораторії і напрями досліджень. Це вимагало нових площ, що було реалізовано побудовою нового корпусу фізичного факультету. Завідував кафедрою експериментальної фізики (1977-96). Обирався головою місцевкому профспілки працівників Університету (1977-80), коли будували та заселяли будинок для малосімейних молодих спеціалістів.
Кандидатська дисертація Миколи Романюка на тему «Дослідження електричної та п’єзоелектричної поляризації кристалів сегнетової солі за спостереженнями доменної структури» була однією з перших, у якій вдалося візуалізувати електричні домени. Цю тематику Микола Олексійович успішно продовжив у докторській дисертації на тему «Оптика фазових переходів у кристалах сегнетової солі і групи тригліцинсульфату» (1984).
Педагогічна робота професора Романюка на фізичному факультеті в основному пов’язана з курсом «Оптика» та спецкурсами «Кристалооптика», «Акустооптика», «Кристалофізика», «Фізика діелектриків». Викладав загальну фізику на хімічному та біологічному факультетах.
На кафедрі експериментальної фізики він організував лабораторії кристалооптики та вакуумного ультрафіолету, які на початку 1960-х років були єдиними в регіоні. На базі цих лабораторій розгорнулись дослідження п’єзооптики та спектрів електронної поляризовності кристалів, її зв’язку зі структурою і механізмами фазових переходів у фероїках та оптичного виявлення і дослідження динаміки доменів під впливом електричного і механічного полів та жорсткої радіації як важливої складової низькочастотної поляризовності цих матеріалів. Уперше оптичними методами виявив доменну структуру сегнетоелектричних кристалів.
У цих лабораторіях було налагоджено експериментальні дослідження спектрів оптичних функцій кристалів в області до 25 еВ. Згодом розпочато розрахунок цих функцій на базі основних принципів – за відомою симетрією комірки, що забезпечувала кристалооптика, та координатами атомів у ній. Так встановлювалась природа окремих смуг спектрів та стимулювалась співпраця між різними групами дослідників, а питання природи фазових переходів набули нової якості. Дослідження динаміки доменів дозволили пояснити ряд низькочастотних характеристик фероїків як нелінійних елементів електричних кіл.
До пріоритетних напрямків, розвинутих Миколою Романюком, належать кристалооптична метрологія, оптичне дослідження доменів фероїків, новий метод створення шкали температури, вимірювання температури і тиску, реєстрації великих доз жорсткої радіації та сумарної дози радіації за певний проміжок часу.
Виявлена в лабораторії точка інверсії знаку двопроменезаломлення двовісних кристалів дала можливість розвинути напрям кристалооптичної метрології – задання і вимірювання температури і тиску на базі температурного чи баричного зміщення такої точки. Ідея захищена 19 деклараційними патентами та авторськими свідоцтвами на винаходи.
Крім кристалооптики, Микола Романюк розвинув інший важливий напрям – «акустооптику», в рамках якого досліджувались п’єзооптичні характеристики матеріалів, важливі для управління світловими пучками у випадках, коли електрооптичний вплив неможливий через провідність матеріалу сенсорів.
Під керівництвом Миколи Олексійовича виконано 16 кандидатських та три докторські дисертації, де він виступив як науковий консультант.
Професор Романюк – автор 312 наукових статей, 180 тез доповідей на конференціях, 19 винаходів та патентів, 5 навчальних посібників, одного підручника, двох монографій:
Кристалооптика : конспект лекцій / М.О. Романюк. – Львів: ЛДУ, 1971. – 119 с.
Акустооптика : навч. посібник / М.О. Романюк. – К.: УМК ВО, 1989. – 88 с.
Кристалооптика : навч. посібник / М.О. Романюк. – К.: ІЗМН, 1997. – 432 с.
Оптика : підручник // М.О. Романюк, А.С. Крочук, І.П. Пашук; за ред. проф. М.О. Романюка. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 564 с.
Практикум з кристалооптики і кристалофізики : навч. посібник / М.О. Романюк. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 362 с.
Електронна поляризовність фероїків: монографія / В. Стадник, М. Романюк, Р. Брезвін. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 306 с.
Кристалооптика: навч. посібник / М.О. Романюк. – [2-ге вид. випр. і допов.]. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 456 с.
Оптико-електронні параметри групи сульфатів та цинкатів: монографія / Р.С. Брезвін, В.М. Габа, М.О. Романюк, В.Й. Стадник. Львів: Вид. ТзОВ Ліга-Прес, 2018, 241с.
Задачі з оптики : навч. посібник / І.П. Пашук, А.С. Волошиновський, В.В.Вістовський; за ред. проф. М.О. Романюка. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2020. – 326 с.
Микола Олексійович був членом Вченої ради фізичного факультету, членом редколегії журналів «Journal of Physical Studies» та «Вісник Львівського університету. Серія фізична», головою ревізійної комісії Українського оптичного товариства.
За багаторічну сумлінну працю та вагомі здобутки у науковій і педагогічній діяльності, активну громадську роботу професор Микола Романюк був відзначений подяками Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка.
Микола Олексійович користувався авторитетом серед студентів та працівників Університету. Його характерними рисами завжди були компетентність, відповідальне ставлення до своїх обов’язків, працьовитість.
Глибоко сумуємо з приводу непоправної втрати та висловлюємо щирі співчуття, близьким та колегам родині Миколи Романюка.
Поділяємо біль та горе рідних! Вічна пам’ять!