Верховний суд планує оскаржити заходи карантину у Конституційному суді

Фото: Український репортер

Верховний Суд має намір звернутися в Конституційний Суд з приводу карантинних обмежень, введених урядом у зв’язку з епідемією коронавірусу.

Як пише «Четверта студія», про це повідомляє ІА «Центр новин» з посиланням на відповідний проект конституційного подання.

У тексті документа йдеться про законність обмеження права на підприємницьку діяльність, роботи закладів громадського харчування, спортивних клубів, розважальних закладів, перевезення пасажирів, вільного виїзду за кордон, обмеження права на мирні зібрання, права на доступ до медичної допомоги та іншого.

“Критерієм виправданості втручання держави у права людини, обмеження прав і свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є переслідування легітимної мети… Водночас, актуальні коментарі представників органів влади, зокрема, посадових осіб, які відповідно до законодавства уповноважені ініціювати конкретні карантинні заходи, свідчать про те, що наведена вище легітимна мета не супроводжувала кожну з таких обмежувальних заходів”, – йдеться в проекті.

У якості прикладу наводиться заява головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, який говорив, що закриття парків і обприскування доріг мало не епідеміологічний вплив, а психологічний. У проекті також говориться про обмеження розміру суддівської винагороди, зарплат держслужбовців, представників правоохоронних органів до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до закінчення карантину.

“Цілком імовірним є те, що окремі карантинні заходи, які не передбачатимуть істотних обмежень прав людини (наприклад, обов’язок використовувати маски при відвідуванні приміщень магазинів, торгових центрів і т. д.), можуть тривати як мінімум до кінця цього року і тривати в наступному”, – йдеться в документі з приводу відсутності граничного терміну дії обмеження на виплату зарплат бюджетникам.

Як зазначається у проекті, саме судді найбільше постраждали в результаті обмеження винагороди. Зокрема, на держслужбі і в правоохоронних органах в 2019 році отримували заробітну плату, що перевищує 10 МЗП, не менше 900 осіб. При цьому в переважній більшості, в результаті введених обмежень, вони втратили в основному від 5 до 30% від встановленого розміру зарплати. Водночас, винагорода, що перевищує 10 МЗП, отримували більше 5 тис. суддів. При цьому від початкового рівня винагороди судді втратили від 50 до 85%.

Верховний Суд збереться пленум 29 травня, де, ймовірно, ухвалить це конституційне подання, можливо, з внесенням правок.

Також ВС має намір просити Конституційний Суд розглянути подання невідкладно.