Скриншот відео
Оригінально провели вечір свята Воскресіння Христового парафіяни п’ятидесятницької Одеської народної церкви, яка добре відома городянам як організатор щорічної пасхальної реконструкції. Цього року через епідемію відтворити події початку нашої ери не вдалося, але віруючі все одно примудрилися здивувати Одесу.
Як пише «Четверта студія» з посиланням на РІСУ, протестанти масово віддали хвалу Господу, не порушивши протиепідемічного режиму. Вони молилися, не покидаючи своїх машин.
Святкова молитва і концерт пройшли на парковці церкви в сквері Гамова. О восьмій вечора сюди з’їхалося понад 50 автомобілів. У багатьох були цілі родини.
Як розповів журналістам старший пастор Одеської народної церкви Денис Сердиченко, ідею зборів на автомобілях одесити підгледіли у своїх західних одновірців, які святкували Великдень тижнем раніше.
«Великдень – це свято в церкві, а не вдома, – розповів священик. – Усі хочуть побачити один одного, поспілкуватися. При цьому ми слухняні громадяни і розуміємо, що, крім наших почуттів і віри, є безпека. Ми не хочемо, щоб після свят були похорони».
Зі сцени по черзі виступали з проповідями пастори і запалювали під рок-н-рольні ритми учасники «групи прославлення». В цей час волонтери суворо стежили, щоб парафіяни не покидали своїх автомобілів, а прийшли пішки трималися один від одного на відстані і були в масках і рукавичках.
«Ми розуміємо, що життя людей – це головне, – каже Сердиченко. – Важливо нікому не заподіяти шкоди або болю. Таким чином ми славимо Творця».
Для дотримання правил карантину організатори розробили спеціальну сигнальну систему. На відозву «Христос Воскрес» автопаства відповідала гучним звуком клаксонів, а замість оплесків включала аварійку.
Довідково. П’ятдесятництво, іноді п’ятидесятництво — одна з найчисельніших на цей день протестантських церков у світі, вчення якої, на відміну від адвентизму, виникло на ґрунті не баптизму, а методизму, що був однією з гілок англікантства, наслідуючи висхідні віросповідні та культові принципи пізнього протестантизму. У першій третині XX століття ця течія за кількістю прихильників випереджала адвентизм і впритул підійшла до баптизму.
В Україні п’ятидесятницький рух розпочався на початку 20-х років XX століття, прийшовши трьома незалежними шляхами: через проповідь І. Воронаєва; через волинських реемігрантів і діяльність Г. Шмідта; через румунських п’ятидесятників на Чернівеччині. Майже за 90 років, пройшовши через бурхливий розвиток та поширення, репресії, заборони та роз’єднання, п’ятидесятницький рух в незалежній Україні отримав новий імпульс для розвитку. З 90-х років чисельність традиційних п’ятидесятницьких громад та членів зросла в декілька разів. За чисельністю стоять на третьому місці після православ’я та баптизму. З отриманям незалежності України з’явилася можливість створення власних Союзів та об’єднань.
В незалежній Україні існує 17 п’ятидесятницьких та 19 харизматичних об’єднань та центрів до складу яких входять біля 4000 місцевих громад.