Маю знайомих, які напередодні виборів міркують приблизно так: «У першому турі відведу душу, голосуватиму за того, до кого лежить серце. А вже у другому – обиратиму раціонально».
Про це у Фейсбуці пише журналіст та політолог Ігор Гулик.
На жаль, у житті є ситуації, які нагально потребують раціонального вибору між тим, що тобі симпатичне, і тим, що корисне. Ну, не піду ж я лікуватися до вчорашньої випускниці медичного вишу лише тому, що у неї осина талія і блакитні очі. Піду краще до сивого доктора, який має багаторічну практику і досвід, і не заглядатиме до книжки перед кожним своїм рухом.
Так і сьогодні з виборами. Серед численних кандидатів на найвищу посаду в країні є люди, яким я особисто теж симпатизую, – на рівні людських відчуттів. Мені вони імпонують, хто особистою скромністю і некрикливістю, хто певними вчинками у певних ситуаціях. Але я розумію, що шанси перемогти у них – мізерні, точніше – нульові. У Галичині нині серед таких популярних є Руслан Кошулинський, Анатолій Гриценко, Ігор Смешко. Даруйте, якщо не згадав вашого улюбленця.
Але… Реально маємо просту, майже арифметичну річ: кандидати з рейтингом на рівні статистичних похибок, особливо ті, хто декларує проукраїнську, патріотичну позицію, забиратимуть голоси у чинного президента, проти якого грає цілий легіон кандидатів проросійських, олігархічних маріонеток, політичних ошустів. Клоуна Зеленського чи популістку і “королеву брехні” Тимошенко.
У результаті, голосуючи емоціями у першому турі, ми потуратимемо проходженню у другий саме цих персонажів. І 21 квітня вже навіть не матимемо шансу проголосувати, як нині кажуть, «за менше зло», бо там буде «зло тотальне». Тож втіливши власне емоційне его у першому турі, ми потрапимо у пастку обставин, яку власноруч сконструювали. До того ж, матимемо на сумлінні сприяння перемозі абсолютно неприйнятних для нас осіб.
Як на мене, саме час замислитися над цими речами, вони ж лежать на поверхні. Саме час увімкнути калькулятор, – хто на телефоні, хто у мізках. А емоції залишити на потім. Коли матимемо результат, який не нашкодить ні нам, ні країні.