Купол Верховної Ради України
Про це повідомляє сайт уряду.
“Це чіткий план дій, як Україні перейти від переважно експорту сировини до експорту наукомісткої інноваційної продукції для успіху України на світових ринках”, – йдеться у повідомленні.
Документ визначає географічні пріоритети для експорту до 2021 року (так звані “ринки у фокусі”), де є найбільше можливостей саме для українського виробника.
Експортна стратегія також формує орієнтири для створення світових ланцюгів доданої вартості, де український виробник здобуде гідні позиції та вигідні можливості для збільшення виробництва саме середньо- та високотехнологічної продукції.
Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Серед них: створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій задля диверсифікації експорту українських товарів та послуг, підтримка експорту з боку держави, а також підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі.
Також у рамках експортної стратегії було затверджено перелік нових перспективних ринків, які зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію.
Зокрема, було визначено топ-20 ринків, які, за умови вибору правильних форм і інструментів роботи з ними, здатні показати досить швидкі результати. Серед них, крім країн ЄС: Єгипет, Індія, Білорусь, Грузія, Молдова, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Японія, США, Канада, Швейцарія та Бангладеш.
Торговий представник Україна Наталія Микольська зазначила, що країна багато імпортує і недостатньо експортує товарів з високою доданою вартістю. Це спричиняє тиск на зовнішньоторговельний баланс, що, у свою чергу, ставить під загрозу макроекономічну стабільність та втілення економічних реформ в країні.
“Змінити цю ситуаціє і покликана ухвалена сьогодні Експортна Стратегія. Вона – не просто декларація намірів, а дорожня карта з конкретним переліком заходів у середньостроковій перспективі”, – зазначила вона.