Україна під прицілом кіберзлочинців

В епоху інформаційних технологій неможливо почуватися захищеним у кіберпросторі. З розвитком технологій стрімко зростає кількість злочинів у цій сфері, а тому з впевненістю можна стверджувати, що саме «кіберзлочини» у ХХІ столітті будуть одними з найчисельніших правопорушень.

Про це пише Четверта студія з посиланням на Львівський портал.

В Україні та у всьому світі щороку вчиняються десятки тисяч злочинів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. І це не не дивно, адже кіберпростір – безмежний, а досвідчені хакери мають всі необхідні навички та засоби, щоб залишатися в ньому інкогніто. Сьогодні кібератаки шкодять не лише фізичним та юридичним особам, але й державам.

За останні кілька років державні установи України неодноразово атакували кіберзлочинці. Лише минулого місяця СБУ заблокувала 53 кібератаки на системи українських органів влади через безпосередній аналіз понад 31 тисячі критичних подій інформаційної безпеки.

Здебільшого основними типами виявлених кіберзагроз (хакерських атак) були:

з’єднання з командно-контрольними серверами (C&C Server);
спроби отримання несанкціонованого доступу (Brute Force Attack);
атаки на веб-додатки (Web App Attack);
шкідливе програмне забезпечення (Malware);
та інші.

Як відомо, моніторить події у режимі реального часу і дозволяє аналізувати стан інформаційної безпеки – система управління інформаційної безпеки (SIEM), що функціонує на базі Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ .

Потенційно критичні події безпосередньо обробляються аналітиками безпеки, що дає змогу оперативно виявляти, реагувати та попереджувати загрози в національному кіберпросторі.

Лише на Львівщині цього року СБУ виявила і зупинила 230 кіберзлочинів.

Україна під прицілом кіберзлочинців

Одним із видів кіберзлочинності, яким активно користується Російська Федерація для ведення гібридної війни проти України, є використання так званих ботоферм.

Ботоферма – це, зазвичай, мережа фейкових аккаунтів у соцмережах, які поширюють певний контент, який вигідний для замовника. Десятки, а то і сотні профілів можуть контролюватися однією чи кількома особами. Використовуються ботоферми для впливу на українців та їхню думку, для розхитування обсатновки в державі, тощо.

Для прикладу, 1 грудня 2021 року Служба безпеки України викрила у Києві групу осіб, які «обслуговували» ботоферму, що поширювала антиукраїнський контент. Зловмисники управляли майже 6 тисячами ботів.

За даними слідства, до групи входило 9 мешканців Києва. Вони розробили і використовували спеціалізовані програми та обладнання, яке дає змогу управляти ботами. Зокрема, штучний інтелект дозволяв:

здійснювати автоматичну реєстрацію нових акаунтів;
наповнювати контентом профілі;
одночасно адмініструвати велику кількість користувачів популярних соціальних мереж.

Для підвищення рівня довіри зловмисники поширювали інформацію із «верифікованих акаунтів», використовуючи підроблені документи громадян України. Фальшивки давали службі підтримки Facebook для підтвердження «справжності особи».

Потім «верифіковані» таким чином акаунти використовували для поширення публікацій та коментарів на замовлення третіх осіб. Здебільшого це контент, спрямований на посилення протестних настроїв в Україні, у тому числі антивакцинаторських.

Ще одним напрямком «діяльності» ботоферми було розміщення реклами шахраїв, які заманювали потенційних жертв на фішингові сайти банківських установ, міжнародних брокерських проектів та онлайн-казино. Усе це – для викрадення коштів.

Встановлено також, що ділки перебували у змові з власниками шахрайських кол-центрів, регулярно «постачаючи» їх новими «клієнтами» із числа своїх читачів. За попередньою інформацією, за кожну таку жертву зловмисники отримували грошову винагороду.

У ході обшуків, проведених в офісному приміщенні та за адресами мешкання організаторів цієї протиправної діяльності, правоохоронці виявили та вилучили:

комп’ютерну техніку та мобільні пристрої із доказами отримання замовлень на просування публікацій, що пропагують антивакцинацію та участь у протестних акціях; «розкрутку» шахрайських та «фішингових» сайтів;
понад 500 підроблених електронних копій документів, що посвідчують особу громадян України;
обладнання та програмне забезпечення, яке дозволяє одночасно анонімно адмініструвати велику кількість акаунтів;
понад 100 банківських карток, які використовувались для анонімізації платежів, отриманих за надані протиправні послуги.

Наразі у межах кримінального провадження за фактами шахрайства тривають слідчі дії для притягнення до відповідальності всіх причетних до схеми осіб.

Заходи із викриття та документування протиправної діяльності здійснювали співробітники ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за процесуального керівництва Святошинської окружної прокуратури.

Аби протистояти кіберзлочинам правоохоронці рекомендують ретельніше дбати про свою безпеку у мережі. Цих правил варто дотримуватись кожному інтернет-користувачу заради власної безпеки та зниженню ризиків пов’язаних з витоком особистих даних, шантажем, втратою особистих коштів з банківських карток:

Використовувати лише ліцензійне програмне забезпечення.
Створювати складні паролі.
Зберігати резервні копії важливих документів/файлів.
Регулярно оновлювати захисні та антивірусні програми.
Не переходьте за незнайомими і дивними посиланнями, навіть від знайомих людей, бо їхні акаунти можуть бути зламані.
Використовувати резервну і окрему банківську картку для інтернет-платежів.
Не публікувати важливу особисту інформацію в соціальних мережах.