Олександр Ткаченко Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net
Віртуальні музеї, де відчувається присутність біля творів мистецтва – це розробка українських IT-спеціалістів. Аби реалізувати її, автори проєктів уже не вперше подалися до Українського культурного фонду (УКФ) по грошову підтримку. Та цьогоріч, навіть попри одні з найвищих балів, їхній проєкт відхилили.
Про це пише Четверта студія з посиланням на 5 канал.
Такий вердикт ухвалила Наглядова рада УКФ. І обурених рішеннями та діяльністю членів налічується кілька тисяч. Уже і звернення писали до міністра культури та керівництва країни. Однак зрушити з місця ситуацію так і не вдається.
Дівчинка з солодкою ватою на фоні колеса огляду. Це Прип’ять 1986 року, а ми нині в Києві, 2021 рік. І можемо бачити в доповненій реальності ці та інші артоб’єкти. Усе завдяки українським розробникам, які популяризують цифрове мистецтво та відкривають нашу країну по-новому. “Видатні українці крізь час” – проєкт, створений вітчизняними IT-спеціалістами, презентує міжнародній спільноті та українцям, зокрема, історію інновацій, творчу та наукову спадщини наших видатних учених та митців. Усе можна побачити у диджиталізованому форматі, себто чи не в кожному смартфоні.
“Зібрали 24 таких видатні постаті, про яких знає весь світ, але не всі українці знають”, – зазначає співавтор проєкту “Ad Astra: Видатні українці крізь час” Олександр Величко.
Та втілити розробку цьогоріч не вдасться, кажуть автори. Їхнє дітище у переліку десятків проєктів, які відхилила Наглядова рада Українського культурного фонду. Це держустанова, створена 2017 року з метою сприяння розвитку національної культури й мистецтва в державі та підтримки проєктів на конкурсних засадах. Та навесні щодо легітимності проведених тоді засідань заговорила культурна спільнота.
“Зрізали проєкти інші, які тривали не один рік, які проводилися, по яких не було питань в аудиторів, у відвідувачів заходів”, – каже креативний директор проєкту “Ad Astra: Видатні українці крізь час” Вадим Балановський.
Обурила митців і відсутність кворуму на травневих засіданнях, а отже – незаконність будь-яких ухвалених рішень. Свою незгоду культурні діячі висловили у зверненні до президента, прем’єра та міністра культури. Як результат – про самовідвід у червні заявила очільниця Наглядової ради Лариса Мудрак. За нею слідом пішли ще двоє членів.
“Моє бачення – однозначно має бути вся Наглядова рада нинішнього скликання УКФ відставлена. Якщо це буде самовідвід – це буде дуже добре”, – повідомила голова Наглядової ради УКФ Лариса Мудрак.
На чергові звернення спільноти відреагував очільник Мінкульту. Мовляв, зміни до закону про діяльність УКФ вже в парламенті. За словами Олександра Ткаченка, в законопроєкті передбачили більш детальну процедуру взаємодії дирекції, експертів і Наглядової ради.
“У законодавстві не передбачено норм щодо контролю за Наглядовою радою, яка сама покликана здійснювати контроль за діяльністю УКФ відповідно до регламенту. Але я готовий запросити Наглядову раду переглянути прийняті нею рішення. Поки напрацьовуються зміни до нормативно-правової бази, які, сподіваюся, усунуть усі прогалини та забезпечать підзвітність Наглядової ради”, – наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Експерти ж певні: Мінкульт і Офіс президента могли б відкликати своїх представників – загалом чотирьох осіб. Відтак Наглядова рада фонду стала б технічно неправосильною, однак втручатися у процес керманичі не поспішають.
“Наглядова рада на зустріч із міністром не з’явилася і думає, що вони легітимні і вповноважені, а насправді закон не передбачає прямого впливу міністра. На зараз Наглядова рада складає велику проблему для фонду і міністерства”, – зауважує експертка Українського культурного фонду Ольга Сагайдак.
Доводити свою правоту і нелегітимність рішень Наглядової ради у суді будуть автори відхилених проєктів. І теоретично заблокованими на цей період можуть стати і програми, які вже схвалили в УКФ. Водночас, відмовляючи багатьом, Фонд проводить додатковий конкурс до 30-річчя Незалежності України. Такі заходи анонсував президент. Українська культурна спільнота вбачає в таких діях причину численної кількості відхилених топових ініціатив.
“В їхньому уявленні українська культура – це проведення урочистостей з нагоди 30-річчя Незалежності. Це перехід на ручне керування, яке відбулося на прикладі Держкіно. За таким самим прикладом змінили голову, змінили Наглядову раду, зняли з пітчингів і фінансування фільми Ахтема Сеітаблаєва, анімацію Дмитра Лісенбарта, багато чого, але водночас виділяємо гроші на “СтарЛайт Медіа”, “95 квартал”, мотивуючи тим, що це більш касове”, – додав Балановський.
Ольга Сагайдак підсумовує: “Тривожним є, що тринадцять топменеджер фонду звільнилися з УКФ. Внутрішній ресурс скорочується і фахівці, які були долучені до розбудови інституції”.
Культурна спільнота певна: не варто концентруватися лише на ситуації довкола Українського культурного фонду. А натомість пильно стежити за новими конкурсами та призначеннями у культурному середовищі. Це, зокрема, й Одеський оперний театр, Мистецький арсенал, Український інститут тощо. Адже нині ще до нових призначень ширяться чутки про початок ручного керування установами.