У Яворівському національному парку збереглись рідкісні види птахів. Фото: ЯПП
Імовірніше за все природний регіон Розточчя залишився єдиним місцем у рівнинній частині Львівської області, де тетерук зберігся як вид.
Про це розповів науковий співробітник Яворівського НПП, пише “Четверта студія” Сергій Стельмах.
За його словами, основні стації перебування цих птахів розміщені на тактичних полях Яворівського військового полігону.
“Саме на тактичних полях військового полігону зосереджені найкращі біотопи (оселища) для виду. Майже щороку нами реєструються окремі особини і невеликі зграї цих птахів на тариторії Яворівського національного природного парку.
Характерними місцями постійного мешкання тетеруків є поєднання відкритих просторів із деревно-чагарниковою рослинністю у вигляді поодиноких дерев, перелісків, гаїв та чагарникових заростей. Відмічається тісний зв’язок даного виду з березою та вересом. Тетеруки ведуть переважно наземний спосіб життя. У зимовий період при наявності достатньо глибокого снігового покриву – на ніч закопуються у сніг. Восени ці птахи утворюють одностатеві або різностатеві зграї. Найбільшу кількість птахів у зграях спостерігали на викошених полях (стерні) із зерновими культурами. Наприклад, у середині 1990-х років, коли тетеруків було достатньо багато, особисто мені довелося спостерігати осінні зграї, кількістю в 100 і більше особин. Із настанням зими тетеруки розбиваються на дрібніші зграйки, які рідко перевищують 10 особин”, – розповів науковий співробітник.
Сергій Стельмах розповів, що ранньою весною зграї повністю розпадаються і в тетеруків розпочинається шлюбний період – токування.
“Весняне токування триває близько 2-х місяців, а характер проходження його залежить від погодних умов весни. На Розточчі перші ознаки токування спостерігаються у першій декаді березня, однак його розпал припадає на кінець березня – початок квітня. На токовищах, де чисельність цих птахів є достатньо високою, нараховували до двох десятків самців. Натомість, у місцях з низькою чисельністю тетеруки частіше токують поодинці. В окремі роки ознаки токування спостерігались і в осінній період, однак спаровування в цей час не відбувається. Нами помічено, що на Розточчі токовища здебільшого розміщені в місцях, де у значній кількості росте верес, так звані – вересові пустощі”, – додав науковий співробітник Яворівського НПП Сергій Стельмах.