У мережі виклали документи зі справи журналіста Євгена Касяненка

На Електронному архіві українського визвольного руху опублікували документи зі справи авіаконструктора, журналіста та письменника-перекладача Євгена Касяненка, якого НКВД розстріляли за вигаданим звинуваченням.

Про це пише Четверта студія з посиланням на Центр досліджень визвольного руху.

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

До збірки увійшли:

анкета арештованого;

ордер на проведення обшуку та арешт Євгена Касяненка, протоколи обшуку;

протоколи допитів Касяненка, свідків та протоколи очної ставки;

протокол допиту племінниці журналіста, її свідчення про «злочинну» діяльність дядька;

пояснення Євгена Касяненка щодо звинувачення його у шпигунстві;

каяття обвинуваченого щодо нібито вчинених злочинів;

вирок Військової Колегії Верховного Суду СССР про розстріл Євгена Касяненка;

заключення Військової колегії від 1959 року про припинення справи за відсутністю складу злочину, тощо.

У 1937 році радянські спецслужби звинуватили авіаконструктора, журналіста та перекладача Євгена Касяненка у тому, що він належав до контрреволюційної терористичної організації і навіть більше — був її керівником.

Чекісти збирали пазл із показань інших допитуваних щодо постаті Касяненка.

Показовим є той факт, що формулювання у декількох протоколах допитів є ідентичними: так, Григорій Епік та Григорій Заїка, яких допитували в один день, показали абсолютно однаково.

На допиті письменник Михайло Биковець ніби-то розповідав чекістам: перекладач Касяненко не тільки перекладає німецьких письменників, а й тенденційно возвеличує Гітлера. Літератор Андрій Хмельницький, за версією слідчих, говорив, що у розмові з Євгеном Касяненком, останній поділився своїми думками про пригнічення всього національного та свідомого в Україні.

Племінниця Євгена Касяненка розповіла чекістам про «вечірку», що відбулася у помешканні дядька у будинку «Слово». Того вечора Касяненко, нібито, закликав боротися з радянською владою, обіцяв видати присутнім 10 револьверів для вбивства Сталіна та Постишева. Згадала родичка й іншу вечірку, де її дядько співав «Ще не вмерла України».

Менше, ніж за місяць після арешту Євген Касяненко «зізнається» у скоєному проти радянської влади: «Я вчинив, як двічі боягуз і двурушник та заслуговую суворого покарання. Та я прошу повірити мені, що я щиро каюся перед радянською владою та докладу всі свої сили, щоб знову заслужити її довіру, якщо вона пощадить мені жити».

Однак тієї ж осені Касяненко намагатиметься дати інші свідчення: «Я повторюю, що ніякої антирадянської роботи я не проводив і учасником націоналістичної організації ніколи не був». В обвинувальному висновку записали, що Касяненко своєї провини не визнав.

У переддень нового 1938-го року НКВД розстріляли Євгена Касяненко. У 1959 році справу Євгена Касяненка припинять за відсутністю складу злочину.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Довідка: Касяненко Євген — (1889 – 1937) — український громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради, авіаконструктор, журналіст, перекладач, редактор республіканської газети «Вісті ВУЦВК». У 1937 році НКВД звинуватили Євгена Касяненка у тому, що він належав до контрреволюційної терористичної організації і був її керівником. Євгена Касяненка розстріляли 31 грудня 1937 року.

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Коментарі