У цей день, 6 листопада, минає 210 років від дня народження Маркіяна Шашкевича – українського письменника, натхненника національного пробудження Галичини.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛОДА.
Відтак, директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Ірина Гаврилюк спільно з працівниками департаменту вшанували пам’ять видатного українця, поклавши квіти у підніжжя пам’ятника Маркіянові Шашкевичу, що на вулиці Коперника.
Маркіян Шашкевич відомий ідеями відродження західноукраїнських земель, очільник “Руської трійці”, ініціатор видання альманаху “Русалка Дністрова” (1837), заступник української мови з кириличною абеткою.
Шашкевич склав перший в Галичині шкільний підручник для дітей – “Читанку для діточок в народних школах руських”. Він першим в історії української літератури почав писати сонети, а його твір “Веснівка” переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також – італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими.
Зазначимо, що цьогоріч у Комплексній програмі розвитку культури Львівщини була передбачена фінансова підтримка на реалізацію заходів із відзначення 210-ї річниці уродин Маркіяна Шашкевича, однак у зв’язку із карантинними обмеженнями проведення усіх масових заходів призупинили.
Довідково:
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада в селі Підлисся (тоді Золочівського округу, Королівство Галичини та Володимирії, нині Золочівський район) в сім’ї греко-католицького священника. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій). Шашкевич був вільним слухачем Львівського університету.
1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою.
1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях.