ДЖЕРЕЛО: ФОТОГРАФІЇ СТАРОГО ЛЬВОВА
27 серпня народився Іван Франко.
Іван Якович Франко (1856-1916) – український письменник, вчений-енциклопедист, мислитель, громадський діяч. Сучасники називали Франка велетом думки і титаном праці, українським Мойсеєм. Він залишив по собі колосальну художню і наукову спадщину, яка становить близько 50 тисяч творів. 50-томне академічне видання творів, здійснене у 1976-1986 роках, є далеко не повним його доробком і «тягне» на стотомник. За сорок років творчої діяльності Іван Франко видав одинадцять поетичних збірок, понад сто оповідань, дев’ять повістей, понад десять драматичних творів. Плідною була і публіцистична діяльність Івана Франка – понад дві тисячі публікацій. Він є автором численних перекладів творів світової літератури – з французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, індійської та інших мов. Іноді навіть жалкував, що не став орієнталістом.
В молодості Іван Франко, як і багато інших тогочасних інтелектуалів, зазнав впливу соціалістичних ідей, з захопленням читав Маркса, Енгельса, але наприкінці життя розчарувався в соціалізмі, назвавши соціалістичну державу тюрмою, «а всевладність комуністичної держави… означала би тріумф нової бюрократії над суспільністю, над усім її матеріальним і духовним щастям». На початку він також оспівував «братерство велике, всесвітнє», лише згодом усвідомивши підневільне становище України, розірваної між царською Росією й Австро-Угорщиною, що дасть йому підстави написати запальне: «Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить». Саме тому за радянських часів творча спадщина Івана Франка немилосердно фальсифікувалася. Українці не могли прочитати франкових поезій про національне відродження, про Січ та січових стрільців, про російський та польський колоніалізм на українській землі. «Або візьмімо всі свої сили докупи і силкуймося встояти в конкуренції цивілізаційної праці, або зложімо заздалегідь зброю і скажімо собі, що ми сміття і січка, добра на пашу для інших, але не здібна зеленіти й нове зерно родити» – писав Франко,- зазначає «Укрінформ».
У Львові відзначають 163-річчя від Дня народження Івана Франка.
Як повідомляє «Твоє місто», сьогодні його меморіальний музей «Дім Франка» запрошує львів’ян відсвяткувати уродини Каменяра. Про це Tvoemisto.tv повідомили організатори.
Святкування розпочнуться о 10:00 покладанням квітів до пам’ятника Іванові Франку. А протягом усього дня у «Домі Франка» буде відчинено: гостей чекають на безкоштовні екскурсії.
Також цього дня у меморіальному музеї відбудеться виставка одного експоната «Відлік безсмертя. Історія годинника Івана Франка».
О 15:00 тут пройде урочисте нагородження лауреатів Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності, а о 18:00 львів’ян чекають у «Домі Франка» на святковий концерт до 163-ї річниці з дня народження письменника «Дарунок Франкові» за участі Академічного інструментального ансамблю «Високий замок», народного артиста України Святослава Максимчука, акторів львівських театрів та солістів Львівської національної філармонії.
Святкові заходи триватимуть і в середу, 28 серпня. О 14:00 відбудеться презентація книги Володимира Чистуха «Франко і Гузар: єднання поколінь», а о 16:00 – презентація польськомовних видань творів Івана Франка в упорядкуванні Івана Матковського.
У четвер, 29 серпня, о 15:00 львів’ян запрошують на лекцію директора музею Івана Франка Богдана Тихолоза «Лаври і терни Ловрана. Таємна історія вілли Central».
У п’ятницю, 30 серпня, о 15:00 у «Домі Франка» відбудеться зустріч з Ігорем Калинцем у межах циклу «Мій Франко», а в суботу, 31 серпня, о 17:00, тут пройде творча зустріч з народним артистом України Святославом Максимчуком.