Сьогодні відійшов у засвіти Микола Мушинка (1936–2024) – видатний діяч сучасності, фольклорист, етнограф, україно-, мистецтво- та літературознавець, бібліограф, публіцист, меценат.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.
Дійсний член НТШ (1989), доктор філологічних наук (1992), професор Українського вільного університету в Мюнхені (1992), іноземний член Національної академії наук України (1997), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого (2021). Очільник Асоціації україністів Словаччини (від 1990) та Наукового товариства ім. Шевченка у Словаччині (від 1994). Автор багатьох книжок, брошур, наукових розвідок, статей, рецензій; організатор виставок.
Абсольвент Карлового університету у Празі (1959), аспірант Київського державного університету ім. Тараса Шевченка (1964–1966), науковий працівник кабінету україністики Університету ім. Павла Йозефа Шафарика у Пряшеві (1960–1972). Попри переслідування від чехословацького та радянського комуністичних режимів, не покинув науково-дослідницької діяльності. Працюючи пастухом і кочегаром (1972–1990), публікував свої праці за кордоном під різними псевдонімами. Реабілітований 1990 року.
Співпраця професора Миколи Мушинки з Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицького тривала упродовж трьох десятиліть. Професор постійно підтримував ініціативи нашого музею, був частим гостем та учасником виставок, конференцій і наукових читань.
У квітні 2016 року Микола Мушинка та його дружина Магдалина передали до НМЛ ім. Андрея Шептицького свою колекцію творів художника Олекси Новаківського: 22 олійні роботи та 28 графічних начерків, а також палітру з двома пензлями. Це найбільша цілісна приватна збірка митця, яка зберігалася за межами України. Вона стала важливою частиною постійної експозиції Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського (відділу НМЛ ім. Андрея Шептицького).
Висловлюємо наші щирі співчуття п. Магдалині Мушинці, родині професора та всій українській спільноті.