У Львові у школах мерзнуть діти

Ще наприкінці літа міський голова Львова Андрій Садовий запевняв, що місто бере на себе підготовку до зими шкіл, медичної системи та соціальної сфери у разі надзвичайної ситуації

Про це пише Четверта студія з посиланням на Еспресо.

Ворог в України  – лютий і підступний, тому довго чекати на надзвичайну ситуацію не довелося. В жовтні росіяни здійснили масштабні обстріли критичної інфраструктури, що вивели з ладу системи електропідстанцій  і теплопостачання. Якщо з забезпеченням медичних установ місто впоралося завдяки потужним генераторам, придбаних подекуди коштом благодійників, то з підготовкою освітніх закладів справи, здається, таки кепські.

Навчання у новому 2023 році розпочалось із численних повідомлень у соцмережах, де батьки скаржаться на температуру повітря у класах. Буває, що вона не сягає і 10 градусів. І якщо без електрики у світловий день ще так-сяк можна обійтись, то сидіти й писати 45 хвилин у холодному приміщенні фактично неможливо.

Чому склалася така ситуація, що місто готувало сани ще влітку, а взимку таки нікуди й не змогло на них поїхати, “Еспресо.Захід” запитав у керівника управління освіти Львівської міської ради Андрія Закалюка. Він переконує, що готувалися заздалегідь, тому в кожну школу закупили генератори. Однак є нюанси.

Вчитися не можна замерзнути: генератори є, але вони “нічого не вирішать”

“Кожна школа Львова забезпечена генератором. Їхня потужність різна – від 3 до 10 кіловатів. Але навіть 10 кіловатів для школи – це дуже мало і нічого не вирішить. Ці генератори забезпечать електрикою на випадок блекауту або будуть залучені для того, щоб завжди була можливість увімкнути світло в укриттях. Потужності таких генераторів, власне, на укриття вистачить”, – пояснив чиновник.

Він додає, що аби повноцінно забезпечити всю школу електрикою, треба генератор на щонайменше 60 кіловатів, а таких місто для шкіл поки не має.

Крім того, зазначає Закалюк, опалення у школах – це не компетенція управління освіти, а відповідальність теплоенерго.

“Опалення у школі залежить від котелень міста. Якщо на котельню не подають електрики, то, відповідно, вона не подає опалення. Зараз тісно співпрацюємо з комунальними службами щодо кожної школи окремо. Там, де є критична ситуація, вирішуємо, як зробити так, щоб цього не було. Більшість шкіл нормально працюють”, – переконаний чиновник.

Він також не погоджується з тим, що температура у шкільних приміщеннях буває не вищою за 10 градусів тепла.

“Коли холодно, сидіть удома. Але я знаю, що у львівських школах тепло. У більшості класів – 18-20 градусів. Просто тепло подається з перебоями через відсутність електроенергії. Ми не допустили б навчання в таких холодних школах. Керівники шкіл знають: якщо є низька температура і критична ситуація, то ми рекомендуємо закладам у ці дні робити дистанційне або змішане навчання. Не треба тримати дітей у холодних приміщеннях”, – каже пан Андрій.

Поряд з цим в управлінні освіти кажуть, що працюють над тим, аби комфортом для дітей температура була в усіх класах.

“Передовсім вболіваємо за те, аби зберегти очне навчання. При 17 градусах треба вчитись, а там, де 10 і 6, навчання бути не може. Ми зараз думаємо про закупівлю потужних генераторів, теплоенерго над цим працює”, – додає він.

Нові генератори для шкіл чекають під кінець зими

Системне бачення щодо патової ситуації з опаленням у школах за відсутності електроенергії має голова комісії освіти і науки ЛМР Вікторія Христенко. Вона припускає, що ситуація може вирішитися на краще вже впродовж кількох тижнів.

“Для того, аби в наших школах було тепло (а це, наголошу, одне з пріоритетних завдань), ми разом з депутатами проголосували ще в грудні за купівлю генераторів на котельні. Кошти були виділені, був проведений тендер, ці генератори очікуються приблизно в середині лютого. Бо, на жаль, це не та історія, що прийшов у магазин і купив, їх треба чекати. Працівники комунальних служб будуть їх заживляти до котельні, щоб усі школи мали подачу тепла. Відповідно, чекаємо на ці надпотужні генератори”, – розповідає депутатка.

Вона, однак, припускає, що навіть після закупівлі потужних генераторів можуть виникнути труднощі.

“Перше – питання коштів. Але, гадаю, його можна вирішувати. Наступне – ці генератори мусить хтось обслуговувати. Тобто є питання експлуатації та логістики. Адже такі потужні генератори треба заправляти великою кількістю бензину і мати відповідне обладнання. Будемо ще всі ці моменти обговорювати разом з чиновниками та комунальниками”, – додала вона.

Христенко наголошує, що незакритим залишається питання щодо приготування у школах гарячої їжі, потрібно міркувати, що робити з харчоблоками.

“Цей момент особливо стосується початкової школи. Тут дітей треба годувати гарячою їжею. Зараз школи викручуються як можуть – дають булочки, круасани, йогурти. Але це – не вихід. Харчоблоки, до слова, найбільше споживають електрики (від 50 і до 100 кіловатів). Переглянемо альтернативу з відновленням подачі газу, якого нині в школах немає”, – веде далі Христенко.

Вона пояснює, що колись усі школи зобов’язали від’єднатися від газу з міркувань безпеки. Згідно з державними та галузевими будівельними нормами, у школі не можна використовувати газ.

“У більшості шкіл газ був і він далі є, тобто є труба, просто опломбована Львівгазом. Тепер будемо думати, чи реально відновити газопостачання до шкіл і таким чином забезпечити гаряче харчування. Цей варіант, я гадаю, реальний. Та це не є універсальним рішенням, бо є такі школи, до яких газ узагалі не підведений”, – додала вона.

Таких масштабних атак влада не сподівалася 

Депутатка Христенко і чиновник Закалюк кажуть, що влітку потужних генераторів для шкіл не закупили, бо тоді нібито ніхто не сподівався таких масштабних атак на інфраструктуру. Якщо це й робили, то передусім забезпечували медичну систему та критичну інфраструктуру.

“Перші генератори купили на насосні станції, аби була подача води. Генератори потужні для цих потреб були закуплені в жовтні і поставлені в грудні. У грудні ситуація погіршилась і вже вирішили докуповувати на тепломережі. Але в першу чергу тоді думали про лікарні, реанімації”, – пояснила Христенко.

За прогнозами електроенергетиків, ситуація до кінця січня, найімовірніше, не зміниться на краще. Відтак тепла очікувати не варто. Є надія, що до чіткого графіка відключень електрики повернуться в лютому. Освітяни радять батькам набратися терпіння, згуртуватись і тепло одягати своїх дітей. На сьогодні інших дієвих порад не мають, але обіцяють – будуть ще радитись і невдовзі вирішать ситуацію з опаленням шкіл.

Коментарі