У Львові розповіли, як в ОТГ розробляли культурні стратегії

– Погано, коли кожен заклад – чи то бібліотека, чи будинок культури сам по собі складає собі план розвитку на рік або кілька років, – наголошують експерти, пише DailyLviv.

Добре – коли в громаді розробляють чітку і повну стратегію на 5 років із залученням мешканців. Адже вони – не лише споживачі культурних послуг, а насамперед – активні учасники всього, що стосується життя в громаді.

Під час роботи над проєктом «Підхід, заснований на правах людини, у змісті та реалізації культурних політик в Україні» експерти працювали у 13 ОТГ різних областей України. На Львівщині у їхнє поле зору потрапили Радехівська Гніздичівська, Кам’янка-Бузька, Жовтанецька об’єднані територіальні громади.

– Під час аналізу документів і опитування керівників, працівників культури, активістів, ми побачили приклади вдалого підходу до питань культури. Скажімо, у Гніздичівській ОТГ для розробки стратегії громади, було проведено 3 великих сесії, в якій брало участь по 60 людей. До стратегічних сесій запрошували групи молоді, вчителів, представників бізнесу, що діють на території громади, депутатів селищної ради, виконавчий комітет. Додатково була відкрита реєстрація на сторінці громадської організації-ініціатора у Facebook, також телефонували в малі населені пункти і просили приїхати людей, які будуть брати участь в обговоренні і давати свої пропозиції, – розповіла Богдана Гурій, соціолог-аналітик проєкту, під час його презентації у Львівському пресклубі.

Інший хороший приклад –  те, як підійшли до формування культурної стратегії у Кам’янка-Бузькій ОТГ:

– Майже всі ці документи базуються на аналізі думок громади. Вони готувалися разом з громадськими організаціями, проходили обговорення з громадою. При підготовці документів проводили громадські слухання, круглі столи, зустрічі представників місцевого самоврядування із вразливими групами, а також онлайн-опитування, – зазначила Богдана Гурій.

Утім, каже експертка, така правильна політика є далеко не в кожній ОТГ.

– Громади, які були сформовані у першій хвилі децентралізації, у 2015-2016 роках, здебільшого, керуються стратегіями або програмами соціально-економічного розвитку, що були розроблені за участю експертів. На жаль, культура в таких стратегіях рідко включалась до пріоритетних завдань. Проте, підхід до збереження прав і потреб людини тут виконувався достатньо добре. Громади, які були сформовані в останній хвилі, все ще перебувають на етапі формулювання політик і програм. І дуже важливо, щоб вони серйозніше підійшли до розробки програмних документів у сфері культури, орієнтуючись на права і потреби людей,–  наголосила вона.

Крім того, експерти закликають відмовитись від відверто застарілих форм і методів роботи в культурній сфері, натомість просять орієнтуватися на реальні потреби людей в сучасних умовах і навіть – думати про прибуток. Скажімо, зараз в багатьох громадах культуру поступово починають розглядати як сферу, яка може допомогти забезпечити місцевий розвиток, і часто це пов’язують з туризмом. Тобто, громади починають розуміти, що культура може залучати кошти і заробляти на себе.  Але головне, що культурне життя може і повинно бути цікавим – для кожного жителя громади, наголошують експерти.

Довідка

Упродовж червня-жовтня 2020 року регіональний благодійний фонд «Резонанс», за підтримки Українського культурного фонду, працював над проєктом «Підхід, заснований на правах людини, у змісті та реалізації культурних політик в Україні». Експерти мали на меті визначити, як дотримуєють принципу прав людини під час реалізації культурної політики на місцевому рівні.