Тривають ремонтні роботи із відновлення багатовікової архітектурної пам’ятки – Архикатедрального собору святого Юра у Львові
Сьогодні, 9 жовтня, відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки.
Про це повідомили у прес-службі Львівської ОДА.
Як зазначається у повідомленні, цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. Завдяки цьому фінансовому ресурсу планують прокласти інженерні мережі. Окрім того, впорядкують оглядову терасу, верхній обхід навколо Собору, прокладуть каналізаційні мережі тощо.
«Роботи здійснює ТОВ “Підприємство “Турист”. Відтак, Олег Синютка оглянув хід робіт, які виконує підрядник», – зазначається у повідомленні.
Фото: прес-служба Львівської ОДА
Довідково. Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр.
З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір’я з двома брамами в подвір’ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772).
Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди.
Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму.
Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з’явилася остання з існуючих нині будівель.