У Львові підприємці вийшли на протест, фото Олег Довганик, Четверта студія
В Україні, зокрема й у нашому Львові, знесення, перенесення, демонтаж МАФів – майже завжди скандали, мітинги, народні заворушення, пікети, поліція, муніципали, громадські активісти, звернення, галас і тривалі судові процеси.
Про це пише Ратуша, інформує Четверта студія.
Але нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15035, який може суттєво змінити підхід до регулювання малого підприємництва та захисту самозайнятих осіб. Цікаво, що цей документ уже підтриманий профільними парламентськими комітетами для ухвалення за основу. Він пропонує запровадити нові гарантії для власників тимчасових споруд — так званих МАФів.
Однією з ключових норм законопроєкту є заборона демонтажу або переміщення тимчасових споруд без рішення суду. У разі ухвалення документа органи місцевої влади втратять можливість одноосібно ухвалювати такі рішення, що раніше часто ставало предметом конфліктів між підприємцями та муніципалітетами. Законодавці пропонують таким чином посилити правовий захист малого бізнесу та мінімізувати ризики зловживань з боку влади.
Окрім регулювання питань МАФів, законопроєкт містить ширші соціально-економічні гарантії. Зокрема, передбачається заборона на ухвалення рішень органами влади, які можуть призвести до скорочення робочих місць. Документ також встановлює, що розпорядження, прийняті з порушенням цих норм, визнаватимуться нікчемними і не підлягатимуть виконанню.
У разі, якщо переміщення споруди все ж відбудеться, орган влади буде зобов’язаний компенсувати витрати на демонтаж або надати підприємцю альтернативне місце для ведення діяльності. При цьому нова локація не повинна бути гіршою за попередню. Також підприємці, які зазнали збитків через рішення влади, отримають пріоритетне право на соціальні послуги та програми перекваліфікації.
Законопроєкт передбачає й зміни у сфері місцевого самоврядування. Зокрема, всі програми розвитку на місцевому рівні повинні проходитимуть обов’язкові громадські обговорення. Ідея полягає у підвищенні прозорості рішень та врахуванні інтересів громади.
Авторами законодавчої ініціативи виступила група народних депутатів, серед яких Галина Третьякова, Мар’яна Безугла, Андрій Клочко та Микита Потураєв.
Наразі законопроєкт перебуває на стадії підготовки до розгляду в сесійній залі. У разі його ухвалення правила роботи малого бізнесу, зокрема у сфері тимчасових споруд, можуть зазнати істотних і навіть кардинальних змін, що вплине як на підприємців, так і на місцеву владу.
«Як юристка я вбачаю у цьому законопроєкті спробу радикально змінити баланс сил між місцевою владою та малим бізнесом. Ініціатива Галини Третьякової пропонує фактичну «презумпцію недоторканності» для тимчасових споруд, ставлячи право людини на працю вище за формальні правила благоустрою», – пояснює юристка правничої компанії «April Consult» Ірина ТАРАС. «Це кардинальна зміна правил гри: якщо раніше кіоск могли знести просто через закінчення терміну дії дозволів, то тепер влада зобов’язана спочатку довести в суді, що шкода від роботи цього об’єкта є вагомішою, ніж податки та робочі місця, які він забезпечує. При цьому законопроєкт залишає владі лише три вузькі вікна для самостійних дій без суду: оборона держави, функціонування критичної інфраструктури та пряма загроза життю людей. У всіх інших випадках – тільки довгі судові процеси. Враховуючи завантаженість наших судів, це означає, що незаконно встановлена споруда зможе стояти на місці роками, поки триватиме розгляд справи. Фактично, відсутність документів на споруду перестає бути автоматичним приводом для приїзду демонтажної бригади. З одного боку, такий підхід захищає тисячі родинних кав’ярень чи квіткових крамниць від раптових «нічних знесень», що є вкрай важливим для соціальної стабільності. Проте з іншого боку, законопроєкт несе в собі значні ризики для безпеки міст, тому що створюється небезпечний прецедент: навіщо взагалі отримувати дозволи, якщо працювати без них стане законно «вигідніше»?», – додає юристка.
Також, за її словами, законопроєкт зобов’язує мерії проводити складні соціально-економічні обрахунки перед кожним демонтажем. «Більше того, якщо влада помилиться у процедурі, вона має відшкодувати збитки «у повному обсязі» або надати інше місце, не гірше за попереднє. У центрі великих міст, як-от Львів, знайти таке вільне місце практично неможливо. Найбільше занепокоєння викликає те, що документ ігнорує питання «червоних ліній» та безпеки дорожнього руху. МАФи, що стоять на інженерних мережах або заважають огляду на дорогах, є реальною загрозою. Проєкт фактично ігнорує ці норми безпеки заради захисту підприємницької діяльності. Загалом законопроєкт № 15035 – це спроба радикального захисту самозайнятості в умовах економічної кризи. Він дає підприємцям «бронежилет» від раптового знесення, але водночас вибиває з рук місцевого самоврядування інструменти контролю за виглядом та безпекою міст. Я вважаю, що документ потребує суттєвого доопрацювання. Попри благородну мету захистити підприємця, він не може впроваджуватися шляхом повної легалізації правопорушень. Необхідно чітко розмежувати «сумлінних підприємців», у яких виникли проблеми з документами, та тих, хто свідомо ігнорує правила громади, щоб наші вулиці не перетворилися на стихійні ринки без правил та безпеки», – підсумувала Ірина Тарас.
– У львівській громаді ситуація з МАФами є показовою. Є об’єкти, які працюють законно, мають усі необхідні дозволи. Є і такі МАФи що за рішенням суду мають оформлене право власності та надалі отримують зелене світло на викуп земельної ділянки, і це справжня проблема з захоплення газонів і тротуарів громадського простору загалом. Водночас існують і тимчасові споруди, що встановлювалися з порушеннями або втратили правові підстави для розміщення. І саме тут виникає ключовий виклик: як забезпечити баланс між захистом підприємців і дотриманням містобудівного порядку.
– Сьогодні питання демонтажу МАФів — це не лише про благоустрій міста, а насамперед про право власності і правила гри для малого бізнесу. На жаль, у багатьох містах, зокрема й у Львові, склалася практика, коли тимчасові споруди демонтовують за рішеннями виконкому — без суду і без реальної можливості підприємця захистити свої права.
Фактично це означає, що будь-який підприємець може в один день втратити свій бізнес, у який він інвестував кошти, час і працю, — без незалежної оцінки ситуації. Такий підхід суперечить базовим принципам правової держави, де примусове позбавлення майна має відбуватись виключно за рішенням суду.
Саме через таку ганебну практику більшість власників та користувачів МАФів проблемних локацій Львова за останній місяць для захисту своїх прав обʼєдналися в Профспілку працівників малого та середнього бізнесу Львівської ОТГ, яка є первинною організацією Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер. Мова йде про МАФи на проспекті Чорновола, які примусово переносять через будівництво бульвару, на вулицях Грінченка і Мазепи через розширення дороги і вулиці Чернівецької через земельні питання з залізницею.
Відтак ми підтримуємо законопроєкт, який має на меті встановити зрозуміле і справедливе правило: якщо є спір щодо законності розміщення МАФу — його має вирішувати суд, а не чиновник.
Важливо також розуміти, що мова йде не про “захист хаотичної забудови”, а про захист людей, які працюють легально або мають спірні, але не врегульовані ситуації. Саме суд має визначати, чи є підстави для демонтажу, а не адміністративне рішення.
Прийняття такого закону — це крок до зменшення конфліктів, зниження корупційних ризиків і формування довіри між бізнесом та владою. Адже правила повинні бути однаковими для всіх, а право власності — гарантованим не на словах, а на практиці.
Христина СЛЮСАРЧУК