У цій історії було все – медичні інновації, безсонні ночі персоналу, підтримка простих львів’ян і… трошки дива. Ми умисне не називаємо імені дитинки, бо так хотіли її батьки. Але історія її порятунку вартує того, щоб про неї дізналося більше людей. Бо це – не лише медична перемога. Це ще й тріумф любові, яку дитині подарували всі небайдужі люди, які щодня, день за днем, наближали перемогу над хворобою.
Це перший такий випадок в Україні, коли найменша пацієнтка на ЕКМО вижила і пішла додому своїми ногами. Але справа тут не тільки в новаціях. Що ще допомогло одужати маленькій пацієнтці і остаточно побороти маловідомий вірус, “Еспресо.Захід” намагався з’ясувати у тих, хто більше місяця боровся за маленьку – у медиків львівської лікарні “Охматдит”.
У процесі лікування вони не завжди посвячували громадськість у всі тонкощі своєї роботи. Новини про маленьку повідомляли дозовано і обережно. Кажуть, лікарі забобонні. Але це не так – вони просто бояться нашкодити маленьким пацієнтам. Лиш зрідка медики обережно тішили усіх, хто вболіває за малечу на лікарняній сторінці у соцмережі: ось маленьку відключили від ЕКМО, згодом – від ШВЛ, ще за кілька днів перевели з реанімації, а з часом дівчинка дивилася мультики і все більше дивувала лікарів своїми успіхами у боротьбі з підступним вірусом.
Коли звичайна застуда виявилася незвичайним COVID-19
Усе почалося банально – дитина почала кашляти, батьки розцінили це як звичайну застуду, відповідно і лікували вдома. У перші дні в дівчинки спостерігалися лише катаральні явища, але вже незабаром її стан різко погіршився. Коли на третій день дитина стала задихатися, батьки засумнівалися і почали підозрювати коронавірус. Спершу дитину госпіталізували в Миколаївську районну лікарню, а вже звідти реанімобілем доправили у львівський “Охматдит”.
“Ця дитина до нас поступила 14 вересня. У маленької ми діагностували двобічну полісегментарну пневмонію, був РДС ІІІ ступеня, сатурація впала до 69. Спочатку вона була на неінвазивній вентиляції, але через те, що розвинулася дихальна й серцева недостатність, дівчинку довелося підключити до ШВЛ”, – розповідає Віра Приймакова, завідувачка реанімації львівського “Охматдиту”, куди відразу поступила маленька пацієнтка.
До COVID-19 вона ні на що серйозне не хворіла, але часто застуджувалася.
“Цікаво, що у нашій лікарні маленькій зробили ПЛР-тест і він виявився негативним. До лікування дитини ми залучили завідувачку кафедри дитячих інфекційних хвороб Галини Литвин. За її порадою ми зробили ІФА-тест. Саме він показав, що дитина уже перехворіла COVID-19 і саме це є причиною кисневої залежності. У родині дитини короною перехворів батько, але він мав легку форму хвороби. Тож ми зрозуміли, що маємо справу з COVID-19, і зразу почали її лікувати, згідно з протоколом”, – каже лікарка дитини.
Коли ШВЛ не дає ради
Через кілька днів лікарі зрозуміли, що у дитини ненормальний газообмін, насичення киснем недостатнє, ШВЛ не справлявся. Дитячі лікарі не зволікали – відразу попросили допомоги у “дорослих” колег і скликали консиліум. Зокрема, запросили авторитетного кардіохірурга з Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) Дмитра Бешлея. Спільними зусиллями було прийнято рішення про застосування ЕКМО – апарату екстракорпоральної мембранної окисгенації, який застосовують при операціях на відкритому серці, коли серце не працює, апарат ЕКМО бере на себе забезпечення організму киснем. Такий апарат погодилася позичити доросла лікарня ЛОКЛ. ЕКМО забирав у маленької пацієнтки кров без кисню, насичував киснем і повертав таку кров у організм дитини. ШВЛ “дихає” за пацієнта через трахею, бронхи і легені і так насичує кров киснем, а ЕКМО насичує кров киснем через апаратуру безпосередньо через забір крові. Це був експеримент – дівчинка стала найменшою пацієнткою в Україні, для якої використали таку терапію. Така “легеня” зробила своє і через місяць на ШВЛ і ЕКМО показники малечі почали покращуватися.
Але з апаратом ЕКМО не все так просто. Кілька разів він теж поводився непевно, тож медики “Охматдиту” змушені були звертатися до консультантів з дорослої лікарні. Іван Міськів, керівник Центру серця та судин Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, виручав і виїжджав у будь-який час доби, щоб допомогти відрегулювати апарат до потреб манюні.
Коли дорослі пішли на рекорд
В якийсь момент виникла потреба у тромбоцитарній масі. Для порятунку дитини зголосилися здати кров в один день відразу дуже багато дорослих донорів. Це був безпрецедентний випадок у Львові!
“Для допомоги трирічній дитині з коронавірусом зголосилося здати кров понад 40 людей за один день. Це був просто рекорд у нас”, – розповідав тоді завідувач відділу комплектації донорських кадрів Львівського обласного центру служби крові Ігор Горбаль.
Крові малечі вистачило із запасом. Маленька чудово відгукнулася на терапію і запекла боротьба продовжувалася. Дівчинка залишалася у медикаментозному сні.
А вже 2 жовтня дитину від’єднали від ЕКМО, 13 жовтня – від ШВЛ. А 19 жовтня зникла киснева недостатність. Важка пневмонія відступила! Дитину перевели з реанімації у звичайне педіатричне відділення.
Коли всі обставини – проти
Не встигли дитині влити кров, як почалися нові проблеми. У процесі лікування дитині давали багато ліків для розрідження крові. Відповідно це великі ризики, адже може статися кровотеча чи гематома у різних органах і системах. Зупинити таку кровотечу дуже складно. В якийсь момент так і сталося – сталася гематома.
“Якось рід час процедур ми помітили гематому передньочеревної стінки. Її треба було швидко здренувати. Дитина терміново опиняється на операційному столі. Команда хірургів “Охматдиту” на чолі з Богданом Мальованим оперативноо спрацювала і дитина укотре була врятована”, – розповідає Віра Приймакова.
Тепер додалися дренажі і перев’язки – боротьба тепер триває на всіх фронтах.
Курс на відновлення
Коли все найважче було позаду, лікарі і батьки завмерли в очікуванні: що тепер? Більше місяця дитина залишалася у комі, під’єднана до апаратів, які забезпечували підтримку життєво важливих функцій… Після такого не буває так, що дитина враз встала і побігла гратися на майданчик з однолітками. Зазвичай, у таких пацієнтів є неврологічний дефіцит, їм потрібна тривала реабілітація.
Дівчинку подивилися авторитетний дитячий невролог Олександра Дворняк з Чорнобильської лікарні. Малечі призначили фізичну і медикаментозну реабілітацію. Почалися ліки для відновлення неврологічних функцій, робота з масажистами і реабілітологами.
Також почалися проблеми з кишківником, хвороба вразила судини і серце. Маленьке серденько дівчинки рятувала педіатр “Охматдиту” Андріана Мальська.
Лікарі прогнозували, що реабілітація затягнеться на кілька місяців. Але пацієнтка – ще той боєць! Вона дивувала своїх лікарів як могла. Дуже швидко змогла їсти самостійно, а не через зонд, сиділа, впізнавала рідних, просила поміняти підгузник і замовляла у мами улюблені мультики. Медики до кінця хотіли пересвідчитися, що всі функції відновилися і дівчинку можна виписувати. За бажанням батьків виписка була без зайвого галасу.
“Ця дитина від самого початку висіла майже на волосині. Тут могло бути все. Але ми боролися за неї цілодобово. Кожен з нас, всі наші лікарі і медсестри з різних відділень. Я запам’ятала ці дні, коли вона у нас лежала, як одні з найважчих днів у нашій реанімації, які я пам’ятаю у своєму житті, хоча я вже багато різного бачила”, – зізнається Віра Приймакова.
Лікарка каже, що дитина на момент виписки добре почувалася, їй більше не потрібна вузькоспеціалізована допомога, за нею ще якийсь час наглядатиме дільничний педіатр.
“Я працюю педіатром 40 років, але те, що зробило наше відділення реанімації у цьому випадку – це просто щось неймовірне”, – переконана завідувачка І педіатричного відділення “Охматдиту” Вікторія Семен.
Коли у жовтні дівчинку виписували з реанімації, сльози витирали всі – і медсестри, і лікарі. Трирічна манюня згуртувала у лікарні всіх, кожен ранок починався з новин з її палати, лікарі шукали всі можливі способи поставити малечу на ноги згідно з останнім словом медичної науки.
“Дякую усім дорослим лікарям, які приїздили до нашої дівчинки в будь-який час доби і не дивилися на годинник. Дякую нашим лікарям, які працювали, як єдиний організм. Разом ми всі отримали цей результат – наша дівчинка одужала”, – каже головна лікарка “Охматдиту” Олександра Бурда.