На сесії Львівської міської ради у цей четвер збираються проголосувати за ухвалу про будівництво нового хірургічного корпусу ТМО-1 через державно-приватне партнерство. Що це таке і як воно працює на практиці, поки ніхто толком не розуміє.
Про це пише журналістка Ірина Марушкіна, пише Четверта студія.
Закон є, а реальних кейсів в Україні — немає. Але Львів має стати «першим» тай ще представити цей проєкт на конференції у Гданську.
Підготовку профінансували шведи — це грант, який, імовірно, повертати не треба. Однак більшість документів і важливої інформації закриті для оприлюднення, бо бізнес є повноцінною стороною партнерства.
Чи потрібен цей корпус, скільки він реально коштуватиме, який внесок має зробити місто — все це досі на рівні приблизних оцінок «на пальцях». Точних цифр ніхто не знає.
Якщо я правильно зрозуміла, місто має вкласти близько 4 млрд євро, які потім багато років повертатимуться приватному інвестору. По суті, це кредит, тільки не від банку, а від інвестора.
Після «декларативної» ухвали, яку команда Садового, звісно, пропихне, з’явиться ще одне рішення — вже з конкретними цифрами. І все. Місто знову заходить у довгострокову кабалу.
Два моменти:
1. Невже інвестори вже забули «Добробут», Сокільники, ЛАЗ і сміттєпереробний завод, і тепер стоять у черзі на цей підряд? Якщо так — це чергова схема.
2. Член комісії Тарас Репицький «пошуткував», що новий корпус треба вже зараз назвати іменем Бандери чи УПА, щоб відсікти польські компанії від конкурсу. Інші присутні посміялися.
Во время путешествий хочется запечатлеть каждый момент из увиденного вокруг. Но если речь идет об…
На Львівщині відбувся третій фестиваль "Лемківська ватра"