8 травня, 12:00
Київ, вул. Хрещатик, 22,
(біля будівлі Головпоштамту)
Вихідці з України були і в Аушвіці, і в Бухенвальді, і в Дахау, і в Равенсбрюку, в інших концтаборах нацистської Німеччини. Вони розчинилися в морі різних національних груп: «росіян» (громадян СРСР), «поляків», «угорців», «румунів». Через те, що Україна не була незалежною, ми не знаємо, скільки точно наших співвітчизників пройшли нацистські «млини смерті». Але український вимір концтаборів ілюструють долі українських в’язнів.
“Полонені червоноармійці, примусові робітники, українські націоналісти, духовенство, жінки й навіть діти – таким був їх український контингент. За колючим дротом опинялися й інші мешканці України: євреї, кримські татари, роми. І кожній із цих спільнот нацизм готував свою долю”,— коментує один із авторів виставки історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун.
Історії, наведені у виставці, говорять: багато українців не хотіли миритися з роллю пасивних рабів нацизму. У таборах вони формували мережі взаємодопомоги та підпільні організації, навіть у здавалось безнадійних умовах наважувалися на втечі, бунти й повстання, готові були пройти пішки тисячі кілометрів, аби повернутися на Батьківщину.
“В цій виставці — про те людське, що нездатна знищити жодна система. Про небайдужий погляд, розказану казку, простягнуту руку, розділений окраєць хліба. Про силу волі, віри і любові. Про перемогу надії. Про тріумф людини”, — говорить Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Учасники:
– Євген Нищук, Міністр культури України,
– Володимир В‘ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті,
– Іван Ковальчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні,
– Анастасія Гулей — колишня ув’язнена концтаборів Аушвіц, Берген-Бельзен, голова Української організації борців антифашистського опору (колишніх політичних в’язнів фашистських концтаборів),
– Ганна Стрижкова — колишня ув’язнена концентраційного табору Аушвіц,
– Ігор Бігун, співавтор виставки, науковий співробітник Центру досліджень Визвольного руху,
– Володимир Бірчак, співавтор виставки, керівник академічних програм Центру досліджень Визвольного руху,
– Олеся Ісаюк, PhD, співавтор виставки, наукова співробітниця Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” (Львів).
Організатори:
Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»,
Галузевий державний архів СБУ.
Автори: Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Олеся Ісаюк.
Над проектом працювали:Зоя Бойченко, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Анна Олійник, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.
Медіа-партнери: Радіо Свобода, ТСН.ua, Історична правда, Gazeta.ua, Укрінформ, телеканал Еспресо.
Довідка: Після Другої світової війни Ліга українських політичних в’язнів з’ясувала, що українці були в 26 концтаборах та їхніх філіях. За приблизними оцінками Ліги, в Бухенвальді на 1942 рік з-поміж 15 тис. громадян СРСР («росіян») 5 тис. були українцями. На початку 1943 року українці складали 15% бранців Майданека. У таборі Флоссенбюрг українців налічувалося чверть від ув’язнених «поляків» і не менше половини від «росіян». Історики говорять про близько 110 тис. вихідців з України, яких депортували до концтабору Аушвіц: 15 тис. червоноармійців, 95 тис. євреїв із Закарпаття і близько 600 членів ОУН.
Деталі: +380 44 281 08 91
Коментарі