Фото: DW
З початку поточного року у світі вбили щонайменше 30 журналістів.
Як пише «Четверта студія» з посиланням на ZMINA, про це свідчать дані Комітету захисту журналістів.
Минулого року експерти зафіксували перше з початку 2000-х зменшення кількості вбитих за свою роботу журналістів. У 2019-му вони підтвердили такий мотив у 10 випадках (всього за 2019 рік зафіксували 26 випадків), а у 2020-му вже у 21-му. Досі експерти комітету досліджують обставини смерті 15 журналістів, аби точно сказати, чи була їхня робота мотивом для вбивства.
Одним з убитих цього року став іранський керівник опозиційного новинного порталу AmadNews Рухоллу Зама, якого стратили на початку грудня за сфабрикованими звинуваченнями.
Щонайменше чотирьох журналістів вбили у Мексиці. Країну давно вважають однією з найнебезпечніших для медійників. Так, у листопаді у мексиканському місті Саламанка загинув репортер місцевого видання. Невідомі вистрелили у нього п’ять разів, коли він мав почати вести стрім у фейсбуку з місця подій. Досі не встановлено, чи убили його через професійну діяльність.
У комітеті нагадали, що влада Мексики та особисто президент Андрес Мануель Лопес Обрадор обіцяли вирішити проблему з вбивствами журналістів та тим, що злочинці не несуть покарання. Однак ситуація не покращується, адже, як наголошують аналітики, двоє з убитих цього року перебували під охороною за державною програмою для захисту медійників та активістів.
Схожа ситуація склалась й на Філіппінах та у Гондурасі, де вбили трьох та двох журналістів відповідно. При цьому на Філіппінах насилля щодо журналістів підігріває президент Родріго Дутерте, який вважає, що у деяких випадках працівники ЗМІ самі винні у своїх смертях, бо нібито беруть хабарі.
Вплинула на кількість загиблих цього року журналістів й пандемія коронавірусу. Через запровадженні обмеження репортерам було складніше дістатись до гарячих точок, а тому, за даними комітету, експерти нарахували лише три випадки смерті під час бойових дій. Всі троє журналістів загинули на півночі Сирії в результаті авіаудару імовірно російських сил, пов’язаних з режимом президента Сирії Башара аль-Асада.
Країни, де відбуваються конфлікти, досі залишаються вкрай небезпечними для роботи. Так, цього року у Афганістані групи бойовиків переслідували щонайменше чотирьох журналістів, аби помстися за їх роботу у країні.
Аналітики КЗЖ відзначають, що глобальна атмосфера безкарності за злочини проти преси, зокрема, виникла на тлі відмови США від глобального лідерства в захисті свободи слова під час правління президента Дональда Трампа. Експерти розповіли, що вже підготували рекомендації для адміністрації Джо Байдена.
Нагадаємо, що цього року кількість запроторених за ґрати журналістів перетнула рекордну позначку та сягнула 274. Багато арештів спровокували протести та політична нестабільність, зокрема, у Білорусі, де з серпня не припиняються заворушення. Також у США небачену кількість представників ЗМІ, а саме 110, цього року арештовували та притягали до кримінальної відповідальності за висвітлення демонстрації проти поліцейського насильства.
В Україні від початку року скоїли вже 74 напади на журналістів. 25 інцидентів трапилося лише за три місяці, а головними причинами цього експерти називають напружену кампанію з місцевих виборів та конфліктну поведінку порушників карантину. На думку Національної спілки журналістів, напади на працівників медіа стали реаліями, а не винятками, і професія журналіста досі є небезпечною, бо нападники не отримують відчутного опору.