Цього дня, у 1918 році, УНР у Львові прийняла закон про створення ЗУНР

Цього дня, у 1918 році, Українська Національна Рада у Львові прийняла закон про створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття Західно-Української Народної Республіки.

Про це пише «Четверта студія» з посиланням на Укрінформ.

Як відомо, Українська Національна Рада була створена у Львові 18 жовтня 1918 року. Вже наступного дня вона заявила про наміри створення самостійної держави на всій українській етнічній території колишньої Австро-Угорської монархії. Однак австрійський уряд мав плани передати Галичину Польському королівству, для чого 28 жовтня у Кракові була сформована відповідна комісія.

Аби запобігти переходу під владу Польщі, у ніч на 1 листопада 1918 року спалахнуло Листопадове повстання. Загони Українських січових стрільців зайняли всі найважливіші урядові установи у Львові, Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині і Бориславі. Найтяжчі бої повстання були у Львові: там січовим стрільцям вдалося взяли під контроль дві третини міста лише 11 листопада.

Незважаючи на таке скрутне становище, 13 листопада 1918 року, Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», яким проголосила створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття Західно-Української Народної Республіки.

Водночас, не бажаючи втратити Галичину, Польща розпочала військові дії проти ЗУНР. Остаточно Листопадове повстання було придушене польськими військами 22 листопада, і уряд ЗУНР переїхав спочатку в Тернопіль, потім у Станіслав (тепер Івано-Франківськ), а згодом перебував у екзилі в Кам’янці-Подільському.

Важливим здобутком діяльності ЗУНР було урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку.

Після поразки у Польсько-українській війні, уряд ЗУНР емігрував у Відень, де припинив існування 15 березня 1923 року.

Коментарі