Це рожеве надувне символічне ніщо мене добило

Знаєте, я наче не тупий, щось в цьому світі та й розумію. Великим ретроградом і моралфагом теж себе не вважаю. Але можете мене застрелити, та я не розумію концепції сучасного візуального мистецтва, от просто не розумію.

Про це пише Олександр Сапронов, інформує Четверта студія.

“Запрошую вас до Львова, на площу перед Оперним театром.

Там встановили….величезну рожеву бульбашку.

А знаєте чому?

Ось повідомлення від організаторів цього дійства:

“Ця територія завжди була місцем символів влади. Тут у різні часи стояли пам’ятники Яну III Собеському, сталінській конституції, Адольфу Гітлеру та Леніну. Кожна епоха намагалася «позначити» простір, визначити, кому належить місто.

Вся монументальна пропаганда — це бульбашка: рано чи пізно тоталітарні режими зникають. Тому — це символ крихкості й тимчасовості»

Звісно, в мене одразу виникає запитання, як в цій тоталітарній компанії опинився король Ян ІІІ Собеський, але то таке, далеко не головне.

Головне те, що, як мені здається, мистецтвом зараз є абсолютно все, якщо придумати, як це підписати.

Ваш плювок в парку Іоанна Павла ІІ може бути не виявом безкультур’я, а мистецьким актом секулярності сучасного світу

Ваш пустий стаканчик від кави, залишений в міській раді, може стати не сміттям, а символом вічної непокори вільної людини тиранії влади.

Ваша стопа, залишена в клумбі квітів після дощу може бути не випадковістю чи недбалістю, а свідченням вічної присутності людини на землі.

Мистецтвом може бути що завгодно. І тут питання.

Якщо все є мистецтвом, то чи можемо ми стверджувати, що нічого не є мистецтвом?

Бо я вже заплутався, чесно.

Це рожеве надувне символічне ніщо мене добило.