На Тернопільщині біло-рожевим цвітом вкрилася Товтрова гряда вапнякових гір, які тут називають Медоборами. Це цвіте ясенець білий, або ж неопалима купина.
Як пише «Четверта студія», про цвітіння унікальної, червонокнижної рослини – у публікації Укрінформу.
«Товтри – особливий природний куточок Тернопільщини й України, де нині розташований природний заповідник «Медобори» площею понад 9500 га. Тут проростає майже 1 тис. видів рослин, значна частина яких – рідкісні, ендемічні, реліктові. Орхідних нараховується два види, шість видів рослин занесено до Європейського Червоного списку, до Червоної книги України – 44 види рослин. І серед них – ясенець білий, знаний в народі як неопалима купина», – розповів начальник наукового відділу природного заповідника «Медобори» Ярослав Капелюх.
Працівники заповідника поступово розчищали схили, даючи рідкісним та ендемічним рослинам забуяти в усій красі. Нині тут величезні ділянки, вкриті квітучим ясенцем.
Листочки рослини схожі на листя ясена. Звідси й одна з її назв – ясенець, або ясенець білий. Хоча, насправді, частіше трапляються блідо-рожево-бузкові квіточки, які мають п’ять неоднакових пелюсток. Саме ж дуже ароматне суцвіття має запах, який схожий на апельсиновий.
Хоча квітка й красива, але нюхати її не можна. Бо від запаху ясенця починає боліти голова, й біль тримається не одну годину.
А ще із ясенцем білим треба бути дуже обережним, адже, якщо доторкнутися, вона залишає на тілі опіки. Вони з’являються не одразу, а за 2-3 дні. У разі сильних опіків виникають пухирі, які гояться дуже повільно.
«Є й ще одна незвична властивість неопалимої купини. Вона може спалахувати вогнем. Справа у тому, що рослина виділяє ефір. І коли наблизитися до квітки й запалити сірника, вона моментально спалахне. Власне, така властивість неопалимої купини описана у біблійних переказах та народних легендах, яких чимало у різних регіонах України», – сказав Капелюх.
Довідково. Цвіте ясенець у червні-липні, а в серпні вже достигають його плоди-коробочки з насінням.
Невеликий рід із сімейства рутових включає шість зовні схожих видів, що поширені від Середземномор’я до Далекого Сходу. Хоча латинська назва рослини походить від слів dicte — одна з гір Криту — і thamnos — чагарник, вона більш відома під народною назвою «Неопалима купина».
Неопалима купина насамперед відома своєю особливою властивістю горіти і не згорати. На стеблах і листках рослини є дрібнесенькі пухирці, які виробляють ефірні олії. Сонячної і безвітряної днини виділяється дуже багато ефіру, тож якщо запалити біля рослини вогонь, ефір спалахує і перед нашими очима постає дивовижне видовище: здається, що кущ палає жовтими і синіми вогниками. Ефір швидко згорає, а рослина при цьому не постраждає.
У похмурий же день ясенець цілком безпечний. До того ж в умовах нашого порівняно прохолодного і вологого клімату подібне явище можна спостерігати вкрай рідко.
Проте все ж необережне зіткнення з рослиною може викликати опіки, що супроводжуються почервонінням шкіри і сверблячкою. До слова, у момент дотику людина нічого не відчуває, зате через певний час помічає опік.
Цілком можливо, що леткі виділення слугують ясенцю як для віднадження комах і травоїдних тварин, так і для приваблення комах-запилювачів. Рослина чесно попереджає усіх, хто нею зацікавився: «Я отруйна!» Запах, який чути здаля, і служить попередженням про небезпеку.
Окрім того, ефірні олії, огортаючи рослину густою хмарою, не дають їй перегрітися й висохнути.
У Старому Заповіті згадується надзвичайна здатність Неопалимої купини горіти, але не згорати. Пам’ятаєте епізод, коли Мойсей підійшов до куща, щоб розгадати загадку дивної рослини, і Бог заговорив до нього з охопленого полум’ям куща, закликаючи вивести народ Ізраїлю з Єгипту в Землю Обітовану.
І хоча вчені знайшли пояснення явищу «неопалимої купини», в народі незвичайна рослина все одно овіяна легендами. Неопалимою купиною зазвичай називають незламність, незнищенність, вічне оновлення.
Таку назву — «Неопалима купина» — має й ікона Божої Матері з Сином на руках. Саме з Неопалимою купиною порівнюють і Діву Марію. Купина горить і не згорає — Діва народжує і перебуває дівою, яка народилася на грішній землі, але є вічно Пречистою.
Ікона Богоматері «Неопалима купина» вважається одним із найскладніших образів за композицією і символічним тлумаченням. Це восьмикутна зірка, в центрі якої — зображення Діви Марії й Немовляти-Христа.
Ця ікона, вважають віруючі люди, захищає дім від пожежі, а молитви перед іконою оберігають від різних природних катастроф, які в сучасному довкіллі відбуваються дедалі частіше.
Давня українська легенда розповідає, що «якось польський та угорський королі об’єднали свої війська й узяли в облогу славне місто Дорогобуж, запропонувавши його жителям здатися без бою. Якщо ті не підкоряться, їх буде знищено, а місто — спалено. Посланець із Дорогобужа передав королям у відповідь бадилину з листям, схожим на ясенове, та з блідо-рожевими квіточками.
Здивувалися королі. Ніхто не знав, що означає ця гілочка, лише один із радників сказав, що таке зілля горить і не згоряє. Взяв він із багаття вогник, підніс до куща цієї рослини, що також росла навкруги. У ту ж мить кущ спалахнув голубуватозеленкуватим вогнем. Ще через мить полум’я згасло, а кущ залишився неушкодженим.
Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники міста. І мовив угорський король польському, що ніколи вони не завоюють цієї країни, — треба повертатися додому.
Для збереження виду ясенець білий занесений до Червоної книги України, де він має природоохоронний статус рідкісної рослини.
Цей південно-середньоєвропейський вид в Україні росте переважно на Подільській височині та в Карпатах, а також на Закарпатті й Північно-Західному Причорномор’ї. Відтак найчастіше його можна побачити у Житомирській, Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській та Миколаївській областях.
Охороняють рідкісну рослину в природному заповіднику «Медобори», Національному природному парку «Подільські Товтри», регіональному ландшафтному парку «Дністровський каньйон», низці заказників та пам’яток природи, де заборонено руйнувати екотопи, збирати рослини і заготовляти насіння. Окрім того, ясенець, з метою його поширення, вирощують у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка, Кам’янець-Подільському ботанічному саду та ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка.