На Львівщині жінка вигадала історію про власне викрадення
В Україні з початку року сталося 88 випадків переслідування активістів та правозахисників. Найчастіше активістів переслідували у Києві (37 випадків) та на Одещині (10 випадків).
Про це пише Четверта студія з посиланням на організаторів.
Такі дані за дев’ять місяців 2021 року (січень-вересень) наводять дослідники Центру прав людини ZMINA. Вони констатують, що випадків тиску на активістів стало більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли було зафіксовано 77 інцидентів.
Також регіонами-лідерами стали Київська, Харківська та Луганська області: там зафіксовано по 7 випадків тиску.
Дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова повідомила, що найчастіше активісти зазнають тиску через знищення чи пошкодження їхнього майна (22 інциденти), погрози (20), а також фізичні напади на них (16).
“Активісти, які захищають права ЛГБТІК, протидіють корупції або незаконному будівництву, стикаються з переслідуваннями найчастіше”, – додала вона.
Один із найжорстокіших випадків стався влітку у Дніпрі, коли на активістку Наталію Ешонкулову напали у під’їзді її будинку. Активістку вдарили по голові, через що вона втратила свідомість. За її словами, в одного з нападників був ніж. Наталії пошкодили кілька зубів і зламали ніс, вона мала струс мозку, а також синці й садна на обличчі.
Ешонкулова пов’язує напад зі своєю громадською діяльністю: вона протидіє рейдерському захопленню бізнесу і майна у складі ініціативної групи. “Мій чоловік постраждав від рейдерського захоплення, і я зрозуміла, що боротися поодинці не виходить, адже суди, поліція та прокуратура надто корумповані. Тому ми об’єдналися з рештою людей, які так само, як і ми, постраждали від бандитських угруповань у Дніпрі. Бандитам не сподобалася така консолідація, тому вони вирішили таким чином “закрити рота” організатору”, – розповіла Ешонкулова.
Поліція Дніпропетровської області кваліфікувала напад на активістку як замах на вбивство, а згодом затримала двох чоловіків за підозрою у причетності до нападу, яких впізнала постраждала. Досудове розслідування триває, деталі слідства активістці не розголошують. Вона переконана: це робиться навмисне, щоб замовники не були притягнуті до відповідальності.
Активіст із Києва Олександр Візерський також зазнав фізичного нападу. У серпні цього року Візерський разом з іншими активістами проводили безстроковий мітинг проти знесення садиби Барбана. Тоді ж група невідомих у темних куртках з каптурами і медичних масках на обличчі напала на активістів.
За словами Візерського, вони почали розкидати лавки, на яких сиділи мітингувальники, і намагатися їх розштовхати. Активісту порвали одяг та завдали кілька ударів по обличчю, шиї і тулубу, коли той намагався не дати забрати телефон іншого активіста, який намагався викликати на місце поліцію.
Протестувальники написали в поліцію заяви, але кримінальне провадження так і не було відкрито.
“Коли ти бачиш, як в Києві забудовники знищують, стирають цілі вулиці і будують на їхньому місці “мурашники”, то розумієш – якщо нічого не робити, не протистояти цьому, то Київ може втратити своє історичне обличчя”, – коментує Візерській. І додає, що поліція в більшості випадків нічого не робить, а реагує лише тоді, коли трапляється інформаційний резонанс.
Дослідники Центру прав людини ZMINA також зауважили, що за останні місяці почастішали випадки переслідувань ЛГБТ-активістів представниками ультраправих організацій. Зокрема, в Одесі у серпні ультраправі намагалися завадити проведенню Маршу рівності та погрожували його зірвати насильством. Організатори “Одеса-прайду” тоді звернулися до поліції, однак та не стала відкривати провадження.
Згодом по Одесі розклеїли фото ЛГБТ-активістів із написом “Знай ворога в обличчя”, зокрема і фото голови оргкомітету “Одеса-прайд” Анни Леонової. Крім того, ультраправі напали на волонтера “Одеса-прайду” Олександра Татянка через веселкову бандану. Бандану намагалися відібрати і порізати ножем та погрожували зламати хлопцю палець. Постраждалий написав заяву до поліції, але її також не зареєстрували.
За словами Леонової, “Одеса-прайд” подали скаргу до слідчого судді про бездіяльність поліції щодо погроз та нападу на волонтера, але навіть після рішення про реєстрацію цього звернення не сталося зрушень. Крім того, вона зазначає, що одеські ЛГБТ-активісти вже не перший рік відчувають тиск і стикаються з постійною агресією з боку анти-ЛГБТ сил через безкарність та відсутність дій поліції.