Ігор Скочиляс Фото: РІСУ
“У пошуку втрачених століть” – фільм про д-ра Ігоря Скочиляса, знятий з нагоди вручення йому нагороди Ad Fontes.
Біографічна довідка
Ігор Скочиляс – доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, керівник Центру релігійної культури, ініціатор і натхненник дослідницької програми «Київське християнство».
Народився 5 квітня 1967 р. у селі Цигани Борщівського району Тернопільської обл.
Дослідник домодерної релігійної культури і східного християнства в Україні, унійних ідей та інституційної історії Київської митрополії у порівняльній перспективі; автор історіографічних концептів «Slavia Unita» і «Київська традиція».
З 2013 по 2015 був гостьовим професором для студентів Українського Вільного Університету / Ukrainische Freie Universität (Мюнхен)
Освіта, наукові ступені та звання
2011 – доктор історичних наук зі спеціальності «Історія України», Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Тема дисертації: «Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII століть: організаційна структура та правовий статус».
2008 – старший науковий співробітник / доцент Національної академії наук України.
2000 – кандидат історичних наук зі спеціальності «Джерелознавство, історіографія та спеціальні історичні дисципліни», Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Тема дисертації: «Протоколи генеральних візитацій Львівської єпархії 1730-1733 рр. як історичне джерело» (науковий керівник: д.і.н., проф. Ярослав Дашкевич).
1991 – диплом з відзнакою, Історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.
Професійна діяльність
З червня 2020 – завідувач кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ.
2016-2020 – проректор з наукової роботи УКУ
2015-2020 – професор кафедри нової і новітньої історії України УКУ.
2013-2015 – в. о. завідувача кафедри нової і новітньої історії України УКУ.
2010-2016 – декан Гуманітарного факультету УКУ.
2005-2008 – заступник директора Інституту історії Церкви УКУ.
1998-2005 – науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ.
1993-2012 – науковий співробітник (з 2010 – провідний науковий співробітник) Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
1991-1993 – науковий співробітник Державного архіву Тернопільської обл.
Нагороди і відзнаки
2015 – нагорода «Feniks» Товариства католицьких видавців / Stowarzyszenia Wydawców Katolickich у категорії «Церковні науки» / «Nauki kościelne» за публікацію монографії «Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458-1795» (Варшава).
2015 – нагорода в рамках 55-го Конкурсу Польського товариства книговидавців / Polskiego Towarzystwa Wydawcow Książek «Najpiękniejsze Książki Roku 2014» в номінації «Наукові та науково-популярні книги (гуманітаристика)» / «Książki naukowe, popularnonaukowe (humanistyka)» за публікацію монографії «Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458-1795» (Варшава).
2014 – нагорода ректора Українського католицького університету «За виняткові досягнення у наукових дослідженнях».
2011 – відзнака Національної академії наук України «За вагомий внесок у розвиток науки, активну науково-організаційну роботу».
2011 – відзнака Львівської архиєпархії УГКЦ «За дослідження історії Української Греко-Католицької Церкви» Найважливіші публікації автор понад 250 публікацій українською, а також англійською, італійською, литовською, польською і російською мовами, у т. ч. десяти монографій і джерельних едицій.