Суспільство починає забувати про війну, – Синютка

Суспільство вже починає забувати про війну, новини зі Сходу про поранених та загиблих для багатьох українців, на превеликий жаль, стали просто статистикою.

Про це пише “Четверта студія” посилаючись на коментар Цензор.НЕТ народного депутата фракції “Європейська Солідарність” Олега Синютки.

“Приводить до тями, мобілізує дух дві книги, які врізались в пам’ять і рекомендую для прочитання”, – додає Синютка

Перша, це «Прагнення волі» львівського військового капелана Ореста Романа Сала. Це спогади отця про події, найтяжчі для війська, у 2014-2015 роках. Книга – це переосмислення тих подій і усвідомлення, яку велику ціну заплатили воїни, які не повернулись додому. Я розумію, що така література важка для сприйняття, але неодмінно потрібна для сучасного покоління, задля усвідомлення ціни перемоги. Кілька років тому саме ця книга стала спеціальним переможцем на традиційному львівському Форумі видавців; так ми намагались не лише підтримати автора, який, до речі, екранізував всій твір, а й зробити все можливе, щоб популяризувати правдиву літературу про війну.

І друга книга мені дісталась в подарунок від автора – кіборга Олександра Терещенка «Життя після 16:30». З бійцем 79-тої десантної бригади ми познайомились у Львові, на започаткованому Першому всеукраїнському Форуму військових письменників. Понад 20 авторів зі всієї України впродовж кількох днів в бібліотеках, школах презентували свої творчі доробки. Кожна книга особлива, бо не бувши письменниками, військові правдиво описують свої переживання, почуття та емоції на лінії фронту.

Книга «Життя після 16.30» – це документальна повість про перемогу людини над обставинами й над собою, про те як автор після тяжкого поранення (втрати зору, правої руки та кисті лівої після вибуху гранати) повертається до цивільного життя. Це приклад незламності духу та мотивація для хлопців, які повернулися з війни.

Я дуже хочу, щоб такі книги потрапили в кожну бібліотеку і українці «з перших вуст» дізнались і переосмислили цінність нашої боротьби та неодмінно перемоги.

Українське завжди буде зверху, бо з нами правда та Бог!