Студенти самі визначатимуть тривалість навчання в університеті

Уряд ініціював зміни у вищій освіті. Зокрема, Кабмін планує запровадити міждисциплінарні освітні програми та дистанційну форму навчання. Законопроєкт №10177 вже направили на розгляд комітету. Аналітики Центру спільних дій пояснюють, що зміниться для студентів та закладів вищої освіти. 

Про це пише Четверта студія.

На думку аналітиків, поданий законопроєкт розширить можливості для студентів вивчати те, що їм цікаво. Адже тепер вони зможуть розробляти індивідуальний план на кожний рік навчання. Законопроєкт запроваджує міждисциплінарні освітні програми. Це дозволятиме вивчати предмети з різних галузей знань. Відповідно до законопроєкту, річне навантаження студента має становити не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС (1 кредит ЄТКС становить приблизно 30 навчальних годин). 

Студенти можуть зменшити тривалість навчання в рамках програми. Для цього потрібно протягом року накопичити більше кредитів, ніж вимагається, і успішно скласти всі іспити. 

«240 кредитів можна буде засвоїти за 4 роки, по 60 кредитів на рік (як зараз). Але дозволятиметься обрати більше навантаження по 80 кредитів, завершити бакалаврську програму за 3 роки. Можна буде й навпаки — обрати менше навантаження на більший строк», — розʼяснюють у пресслужбі Міністерства освіти й науки України. 

Водночас, у 2023 році проводився останній прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра. Скасувати з наступного року мали також заочну та вечірню форми навчання. Але в законопроєкті щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року ці зміни не підтримали. Тобто наступного року на заочну та вечірню форми навчання набір все ще має проводитися. Хоча їх таки варто було скасувати, вважають аналітики Центру спільних дій. 

«Скасування заочної та вечірньої форми зумовлено їхньою поганою  репутацією, адже люди просто отримують диплом, не здобуваючи реальних знань. До того ж, вступ на ці форми навчання є легальним способом для чоловіків призовного віку уникнути мобілізації», — пояснює аналітикиня Оксана Заболотна. 

Як альтернативу урядовий законопроєкт вводить дистанційну форму навчання. Таким чином студенти зможуть самостійно обирати час та місце для занять у межах графіку навчання.

Запропонований законопроєкт також збільшить автономію університетів в розробленні та впровадженні освітніх програм, вважають у Центрі спільних дій. Заклади вищої освіти зможуть створювати освітні програми як самостійно, так і спільно з іншими закладами освіти, науковими установами, дослідницькими центрами, підприємствами. 

Загалом зміни у сфері вищої освіти покликані наблизити українську систему до європейської. У Міністерстві освіти й науки вважають, що це полегшить входження України до міжнародного академічного й наукового простору. Детальніше про зміни у вищій освіті ви можете послухати у випуску подкасту «Ок і шо?»