Володимир Квурт
Стратегії розвитку регіонів повинні вловлювати не лише регіональні, але й глобальні тенденції, щоб ефективно моделювати відповіді на виклики, а також не втрачати актуальність як базові документи довгострокового та короткострокового планування. До глобальних викликів, які регіони мають враховувати у своєму розвитку, експерти зараховують: зміну клімату та екологічні загрози, наслідки демографічних процесів, збереження та розвиток людського й соціального капіталу, технологічну революцію 4.0 та її впливи, необхідність підвищення якості управління процесами, нерівність в розвитку територій тощо.
Стратегії розвитку регіонів також повинні бути вписані в контекст загальноукраїнських та міжнародних процесів. Наприклад, війна на Сході України завдала серйозного удару по територіям, які вважалися традиційним центром промислового розвитку України. В сукупності з постійною загрозою всіх видів агресії з боку Росії це створило сприятливі умови для переміщення центру промислового розвитку зі сходу на захід України. Але чи зможе Львівщина скористатись цим шансом, якщо її Стратегія розвитку на 2021-2027 роки не враховує і не розглядає впливів та наслідків цього фактору? Як втім вона не сповна враховує виклики і шанси, які є наслідком нашого сусідства з членом ЄС – Польщею.
Нарешті Стратегія сталого розвитку Львівщини повинна дати відповіді на два основних завдання розвитку, а саме: 1) Ліквідація диспропорцій в розвитку територій регіону, в тому числі між селом і містом, а відтак – забезпечення високих стандартів життя та послуг для членів всіх громад. 2) Створення умов для розвитку інноваційної економіки, що дозволить Львівщині конкурувати з іншими регіонами України та Європи. Основою ж сталого розвитку Львова та Львівщини у сучасному світі, що димамічно змінюється, мала би стати нова система цінностей, вироблена на базі пріоритетного розвитку культурних традицій. В цій новій ціннісній ситемі людський розвиток має слугувати основним критерієм в оцінці потреб та змін, які відбуваються у всіх сферах життя.
Дозволю викласти ряд міркувань, які допоможуть краще зрозуміти куди ми рухаємося і що нам, Львівській обласній раді, потрібно робити, щоб наш регіон успішно розвивався та відбувся як конкурентноспроможний.
Подолання диспропорцій у розвитку територій і громад
Зменшення диспропорцій в рівні соціально-економічного розвитку територій Львівщини, перед усім між містами та селами, – важливе цивілізаційне завдання, яке в нас залишалося невирішеним з року в рік. В умовах адміністративно-територіальної реформи, нагадаю, в межах Львівської області створено 73 громади. Їхній потенціал до розвитку є дуже різний, в третини – він нижчий за середні показники. Допомога громадам області вирости, стати сильнішими, реально самодостатніми має стати пріоритетом в роботі регіональної влади. Наше важливе завдання – уважно вивчати процеси, які сьогодні відбуваються на територіях і в житті 73 новоутворених громад з тим, щоб виробити пропозиції для слабших громад, дати їм шанс підтягнутись до тих, хто зумів на старті вирватись вперед. Задля цього обласна влада повинна сформувати конкретні завдання і відібрати проекти розвитку, які дозволять громадам залучити додаткові інвестиційні можливості. Наш обов’язок – підтримати слабшого, але не утримувати, допомогти в слабких місцях, щоб громади почали динамічний розвиток.
Формування нових генпланів територій
Процеси ефективного розвитку та управління територіями мають спиратись на належну науково-проєктну базу. Це має відбуватись не хаотично, а на підставі Генеральних планів. Тому вже зараз необхідно закласти у пріоритет перегляд діючих генпланів та розробку нових документів просторового розвитку для всіх 73 громад.
Більшість населених пунктів Львівщини, насправді, мають затверджені генеральні плани. Проте останні інколи розроблялися задля наділення мешканців земельними ділянками під будівництво, без врахування загальної просторово-планувальної структури регіону. Сьогодні ж, у зв’язку з новими стратегічними завданнями розвитку, постала необхідність населені пункти в межах ТГ (територіальна громада) поєднати в єдину планувальну структуру, а також інтегрувати в неї землі сільськогосподарського призначення, передані у власність громад державою.
Ті з вас, хто був залучений до процесу створення та затвердження діючих генпланів, розуміють, наскільки це складна і об’ємна робота, до того ж всі громади зацікавлені в тому, щоб якнайшвидше отримати її результат. Робота над новими генпланами вимагає чіткої координації та наукового підходу, який може забезпечити лише установа відповідного рівня та статусу. На Львівщині такою установою, після відповідної реорганізації, може стати державний інститут проектування міст «Містопроект». Сьогодні він перебуває у підпорядкуванні Мінрегіону. В інституті ще залишилася певна кількість фахівців. Львівській облраді доцільно розглянути можливість і виступити перед Мінрегіонбудом з ініціативою перепідпорядкування «Містопроекту» обласній раді.
Недосконалість законодавчої бази
Львівська обласна рада уповноважена ініціювати перед центральною владою зміни в законодавстві, необхідні для розвитку територій і громад. Стратегічно важливими, на мою думку, є ухвалення закону про міські агломерації, а також внесення змін до Податкового кодексу, відповідно до яких ПДФО сплачується за місцем проживання громадян, а не за місцем реєстрації підприємства, як це є зараз.
У всіх передових країнах світу, в тому числі у наших сусідів, вже ухвалені та діють закони про розвиток агломерацій, а стратегії розвитку територій розроблено також у форматі конкретних агломерацій. На жаль, в Україні немає такого закону і це є викликом, який гальмує розвиток не лише Львівщини, а всіх регіонів України. В законі про агломерації суб’єктами об’єднання мали би стали ТГ і міста.
Поясню, чому це важливо. Міста – це магніти сучасного розвитку, вони конкурують за людей працездатного віку, саме в них виробляються стандарти якості життя. Містам для розвитку потрібні нові території та інші ресурси, відповідно вони зацікавлені в співпраці з сусідніми населеними пунктами. Останні також мають свій інтерес у напрацюванні проектів з великими містами, адже це дозволяє їм розв’язати проблеми своїх мешканців, починаючи від забезпечення робочими місцями і завершуючи доступом для них до найкращих соціальних та культурних практик. Агломерація передбачає партнерське, взаємовигідне об’єднання ресурсів для розвитку, реалізацію спільних проектів, в результаті – сприяє підвищенню мобільності та якості життя населення. Тому розвиток міських агломерацій є важливим компонентом досягнення стратегічних цілей розвитку всього регіону. Він сприяє ліквідації диспропорцій між територіями, а також стимулює розвиток конкурентоспроможної економіки.
На Львівщині потенційно можливо утворення двох міських агломерацій: Львівської і Дрогобицької, причому Львів також має всі шанси боротись за право стати метрополійним центром Західної України.
Другий закон, який стримує розвиток територій і є дискримінаційним у своїй суті – це діюче положення Податкового кодексу, відповідно до якого ПДФО сплачується за місцем реєстрації підприємства. Він є на користь виключно великих міст, які активно захищають його дію. В той же час від такої норми страждають населені пункти, які є донорами робочої сили для великих міст. З огляду на посилення мобільності населення, ми повинні добитись змін до Податкового кодексу в частині зарахування ПДФО за місцем реєстрації фізичної особи-платника. Такий підхід гарантуватиме партнерство та рівні фінансові можливості усім громадам. І сам податок варто залишити на місцях в пропорції: 75/25, де 75%- кошти для громади, а 25% – обласний рівень, бо по своїй природі це – місцевий податок.
На найближчу перспективу бачу важливим завданням ініціювання змін до Закону про співробітництво ТГ з метою спрощення процедури заключення угод про співпрацю між громадами, а також вдосконалення механізмів його дії.
Місце та роль Львова в досягненні стратегічних цілей розвитку регіону
Експерти визнають пріоритетну роль Львова в розвитку не лише нашої області, але й всього регіону Західна Україна. Цей висновок базується на результатах глобальних наукових досліджень, які розкрили провідну ролі міст в процесах розвитку територій, бо саме вони відіграють роль основних центрів розвитку конкурентоспроможної економіки. Для Львівської області й Західної України ця проблема була досліджена групою вітчизняних фахівців. Вони розробили Концепцію розвитку агломерації Великий Львів та перетворення Львова у метрополію Західної України. Результати їхньої праці опубліковані у дослідженні «Великий Львів».
Дозволю коротко викласти основні тези цього дослідження під кутом завдань Стратегії розвитку регіону.
Львів у майбутньому – це не лише велика міська агломерація, але й метрополія, тобто місто, яке гратиме визначальну роль у розвитку Західної України. Саме у Львові розвиваються інноваційні технології, а також більшість інших конкурентоздатних галузей економіки регіону. Вже сьогодні бюджет Львова (11,1 млрд грн) вдвічі більший за бюджет Львівської області (5, 14 млрд) грн.
Однак, формат утвореної Львівської ТГ не відповідає розробленій перед тим науково-містобудівній документації та не забезпечує належний розвиток міста як метрополійного центру, так і навколишніх територій. Саме Львівська агломерація, територія і населення якої мали би бути значно більшими, ніж це зараз є у Львівської ТГ, дозволила би Львову потрапити до клубу міст-мільйонників. Останнє, у свою чергу, підвищило би інвестиційну привабливість всього регіону. Тому вирішення питання формування Львівської агломерації залишається вкрай важливим і актуальним.
В існуючому форматі ТГ влада Львова задля успішного розвитку та лідерських позицій повинна розв’язати ряд пріоритетних проблем. Передусім, підвищити рівень мобільності населення ТГ і всієї потенційної агломерації. Кожен мешканець міста чи приміської території повинен мати можливість добратись на роботу швидко, комфортно, безпечно і за доступною ціною. Владі Львова з усією відповідальністю варто підійти до вивчення можливості реалізації будівництва метрополітену. При цьому варто докласти зусиль і розвінчати міф про неможливість будівництва підземки в місті Лева. Метро, перш за все, дозволить суттєво знизити щільність наземних пасажиропотоків. У великих містах будівництво метро в поєднанні з розбудовою підземної інфраструктури – це питання державної ваги. В реалізації таких проектів мають бути зацікавлені не лише громади міст, але й колективи вітчизняних проектних інститутів, будівельні компанії, металургійні та вагонобудівні заводи хоча б тому, що це дозволить створити тисячі робочих місць та залучити інвестиції в різні галузі української економіки.
На даному етапі Львів повинен розпочати глобальні інфраструктурні та культурні проекти, які дозволять йому перетворитись у фінансовий та діловий центр щонайменше Західної України. Одним з таких глобальних проектів може стати поява у Львові Ділового сіті із залученням офісів міжнародних організацій, торгових представництв та посольств провідних країн. Інший підход – це стимулювання розвитку сучасних містечок на теріторії ТГ, а також в передмісті Львова. Останнє, серед іншого, дозволить пом’якшити жорсткий поділ на спальні та офісні райони. Це також зменшить навантаження на центр міста та послужить привабливою альтернативою для інвестицій будівельних компаній. Підкреслю, успішність таких просторових проектів буде залежати від швидкого транспортного сполучення з історичним центром Львова.
Владі Львова необхідно зосередитись і досягти якісного прориву у реалізації науково-освітнього потенціалу регіону. Реальними завданнями для наукових і освітніх установ Львова вже мають бути проекти з розробки штучного інтелекту та нанотехнологій як теоретичного, так і прикладного спрямування. Це дозволило б розвивати сучасну науку і якісну освіту в місті не лише коштом державної та муніципальної підтримки, але й в партнерстві з бізнесом та в інтересах розвитку всього регіону.
Львів мав би задавати тон у задоволенні екологічних прагнень мешканців регіону: від правильного сортування та утилізації сміття до створення зелених зон та розв’язання проблем чистого повітря і якісної води. Необхідно кожен мікрорайон Львова зробити комфортним, з власним обличчям і сучасними можливостями. Успішні практики містян сприяють зростанню привабливості екологічних проєктів для приміських громад.
Якщо Львів залишить у пріоритеті власного розвитку туризм, то і в цьому питанні мав би зробити яківний ривок у розвитку. Регіон невиправдано довго чекає на появу у Львові музею сучасного мистецтва чи музею науки та технологій, ми практично випали з календаря міжнародних виставкових подій. Проблема не лише в пандемії чи відсутності майданчиків для експозицій, а швидше в нерозумінні владою Львова завдань стратегії розвитку бізнес-туризму на даному етапі.
Вирішення завдань, окреслених вище, дозволить Львову підвищити міжнародний статус, залучити реальні великі інвестиції, стимулювати розвиток конкурентоздатної економіки, створити нові робочі місця, зокрема, в передових індустріях, а отже припинити відтік фахівців за кордон.
Завданням обласної влади, відповідно, є підтримка ініціатив влади Львова, скерованих на перетворення міста у метрополію. Ми маємо стати партнерами у реалізації масштабних інфраструктурних проектів, інноваційних проектів, в підтримці розвитку науково-дослідних та освітніх центрів, ми також зацікавлені в збереженні історико-культурної спадщини та модернізації інфраструктури культури. Визнаючи роль Львова як локомотиву розвитку всіх територій регіону, його важливість у реалізації стратегічного завдання щодо перетворення області на конкурентоспроможний регіон, ми чекаємо від влади Львова конкретних ініціатив, в яких буде відображена спільність наших поглядів на стратегію розвитку.
Міжнародний вектор у розвитку Львівщини
Львівський регіон досить обмежено використовує можливості міжнародної регіональної співпраці для власного розвитку. Причин для цього є багато. В тому числі це відносно довга пасивна позиція української центральної влади в питаннях розвитку міжнародних регіональних зв’язків, а також помилки, яких вона припустилась, в формуванні та веденні міжнародної політики. З іншого боку, країни-потенційні партнери не завжди проявляють активність до співпраці з регіонами України, хоча послідовно розвивають співпрацю між регіонами в інших напрямках. Обласній та місцевій владі, у свою чергу, також бракує розуміння та активності в питанні використання потенціалу міжнародної співпраці для нашого регіону.
Аналіз міжнародної ситуації та світових тенденцій засвідчує зростання ваги регіональних ініціатив. Для України, перед усім Львівщині, наприклад, значний інтерес становить проект створення Балто-Чорноморського транспортного коридору, а в подальшому, на його основі – Балто-Чорноморської міської метрополії, до складу якої може бути включений Львів, а також Львівський регіон. Де-факто, окрім Львова, Балто-Чорноморську мегалополію формують Гданська, Варшавська й Одеська агломерації. Звісно, що таке утворення потребує міждержавного визнання, а також змін до законодавства України, про які вже ми говорили. Не виключено, що в перспективі, економічний розвиток Балто-Чорноморського регіону закладе базу для більш тісного геополітичного союзу, який стане основою для сталого розвитку цього регіону.
Балто-Чорноморський транспортний коридор – це також важлива складова енергетичної безпеки регіону. Львівщина в перспективі мала би бути залучена до проєкту енергетичного коридору Свіноуйсьце (Польща) – Одеса, що дозволить збудувати та використовувати термінал скрапленого газу біля Одеси. Практично це б створило систему реальної, а не удаваної безпеки енергоресурсів у всіх країнах, задіяних в цей проект.
Нарешті, Балто-Чорноморський проект цікавий не лише балтійським країнам та Україні. Важлива його складова – транспортний коридор Гданськ-Одеса – є цікавий для Китаю, оскільки співзвучний з його державною програмою побудови Нового Шовкового Шляху. Китай вже проінвестував будівництво відрізку транспортного коридору до Батумі (Грузія).
Через Захід України, в тому числі й територію Львівської області, проходять міжнародні транспортні коридори А3 і А5 (з Південної та Центральної Європи), що робить Україну, і Львівщину, зокрема, повноцінним учасником економічного простору Тримор’я – від Середземного моря до Балтики і Чорного моря. Проте активність України в цьому процесі є недостатньою.
Наше завдання: створити додаткові можливості для перетворення Західної України в конкурентний європейський регіон-мегалополіс. Лідером у цих процесах можуть і повинні стати Львівська область та Львів.
Проекти розвитку сучасної інфраструктури як інструменти досягнення цілей Стратегічного розвитку регіону
У вирішенні завдань стратегічного розвитку регіону ключовим моментом залишається модернізація та розвиток всієї інфраструктури.
Розвиток транспортної інфраструктури сприяє підвищенню мобільності мешканців області, а також розширює їхній доступ до місць праці, створює безперешкодний доступ до соціальних і культурних об’єктів, стимулює розвиток туристично-відпочинкової та спортивної індустрій. Підвищення мобільності населення – важливе стратегічне завдання розвитку усієї Західної України. Спільний ринок робочої сили відкриє перед містами регіону нові інвестиційні можливості, адже високоосвічений та професійний людський потенціал сьогодні є важливим капіталом. Необхідно для мешканців цілого регіону забезпечити можливість працювати в будь-якому обласному центрі, а також доступність туристичних, фінансових, виробничих, рекреаційних об’єктів території з максимальним терміном сполучення до 1 години. Тому вже сьогодні варто розпочинати діалог між обласними центрами Західної України про розширення автомагістралей, а також про виділення землі для транспортних коридорів з тим, щоб об’єднати українські землі нитками автошляхів та залізниць. При цьому, варто не забути і про резервування коридорів для інженерних мереж.
За останні роки було багато зроблено для розвитку дорожньої інфраструктури Львівщини. Варто наголосити, що це завдання має вирішуватись у тісному зв’язку з будівництвом нових конкурентних переваг регіону, основ для його інноваційного розвитку. Викликом для України і для Львівщині є створення інфраструктури, яка дозволить повноцінно використати потенціал міжнародних транспортних коридорів.
Львівська облрада повинна приділяти постійну увагу діалогу з центральною владою в питанні реалізації вже задекларованих проектів державного будівництва кільцевої дороги на півночі Львова, автомагістралей та міжнародних пунктів пропуску в напрямку західного кордону в рамках міждержавного проекту України і Польщі. Ми повинні лобіювати перед Києвом реалізацію проекту будівництва Євроколії, активізацію участі України у проекті будівництва GO HIGHWAY Одеса-Гданськ. Спільно з владою Львова маємо розпочати пошук інвестора та визначити місця для будівництва нового аеропорту, який стане оператором не лише пасажирських, але й вантажних повітряних перевезень для регіону, нового терміналу для поїздів швидкісного сполучення, який має зв’язати Захід України з європейською колією. Проекти «Сухий порт» біля Мостиськ та будівництво євроколії до Львова, а згодом до Одеси та Чернівців дозволить «зшити» Україну з європейською мережею пасажирських і бізнес-перевезень. Це означає додаткові преференції для підприємництва. Актуальним залишається завдання будівництва нової(друге кільце +/- R= 20км) кільцевої дороги для Львова.
Сучасне транспортне сполучення, енергетичні можливості та організований товаропотік стануть важливою передумовою появи та розширення бізнесу, а відтак точкою зростання спроможності громад та розвитку територій області.
Голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради Володимир Квурт