by cyrushighsmith
ІМІ оприлюднив дослідження про те, як російські ЗМІ нагнітали інформацію щодо нападу Росії на Україну.
Про це пише Четверта студія з посиланням на ІМІ.
Першим серйозним дзвінком щодо “вторгнення” став матеріал Washington Post про інформацію американської розвідки, що начебто путінські бойовики розробляють план вторгнення з 175-тисячною армією в Україну. Супутникові фотографії зі скупченням російських військових у кількох точках на кордоні з Україною були досить промовистими.
Згодом вийшов “власний ексклюзив” у німецькій жовтій пресі Bild. Різниця між цими двома матеріалами була одна: німецькі редактори дали більш детальний та гнітючий план захоплення частини України.
Українські медіа почали говорити про пильність, експерти та посадовці не давали чітких прогнозів.
Насправді ще з жовтня російські пропагандистські медіа обробляли український інфопростір, нагнітаючи істерику навколо ескалації. Наприклад, згідно з аналітикою Стопфейку, кремлівські рупори писали, що “количество украинских войск, размещенных на Донбассе, превышает вместе взятые силы ДНР и ЛНР, а также российские войска, по утверждению США, размещенные у украинских границ, численностью в 100 тыс. человек”. Головними прийомами російських медіа були маніпулювання звітами Моніторингової місії ОБСЄ та залякування, що саме Україна прагне війни й нарощує війська.
“Чужой кровью собственный позор не смоешь”. Наративи навколо ескалації
Із самого початку жовтня на сторінках проросійських видань уже з’явилися згадки про ескалацію. Так, “Вести” писали, що причиною ескалації на кордоні з Україною, можливо, є “санкції, які Зеленський організував проти Віктора Медведчука”. Емоційного місива в розвиток теми додав блог екснардепа, власника телеканалу “Наш” Мураєва, опублікований на сайті “Вести”, – Обвал рейтингов – эскалация конфликта. З типових звинувачень – Зеленський слабкий політичний гравець, “такий як Порошенко, але менш досвідчений”. Складно зрозуміти, що саме хотів донести пан Мураєв своїм блогом. Якщо всі речення поставити в хаотичному порядку, то суть залишиться однакова: “Зеленський є причиною ескалації”. Наприклад, характер послання можна зрозуміти з такої цитати: “Не начинайте то, что не в силах не то, что контролировать и закончить, а даже прогнозировать. Вам и так суд держать за жизнь каждого на линии соприкосновения и в каждой больнице. Чужой кровью, собственный позор не смоешь, а за каждую каплю отвечать неотвратимо придётся”.
“Українські новини” навіть створили хештег вторжение в Украину. Дякуємо, що хоча б без прийменника “на”. Заголовки таких матеріалів були досить промовистими:
З переліку новин видно, як по-скабєєвські “Українські новини” намагаються нагнітати ситуацію. Власне, чому СБУ мають знадобитися бойові рюкзаки в роботі – варіантів безліч. Але УН виносять у заголовок “на фоне возможного вторжения”.
Або ще одна новина, заголовок якої чітко артикулює “загрозу вторгнення” як причину дій КМДА, а текст містить це слово лише в бекграунді. І в першому ж абзаці новини йдеться про те, що такі перевірки проходять постійно.
Новинарі сайту “Подробности” давали в матеріалах про ескалацію офіційні коментарі Кремля. Так, наприкінці листопада цитували лідера РФ про можливі плани щодо наступу на українські території (наче зараз їх там немає). Путін відповів, що якщо треба, то можуть дати прочухана вже, бо “несправедливих погроз не терпітимуть”, однак він хоче справедливості та дипломатичного вирішення: “Если на территории Украины возникнут комплексы какие-то ударные, подлетное время до Москвы будет 7–10, а в случае размещения гиперзвукового оружия – 5 минут… А нам что делать? Мы тогда должны будем что-то подобное создать в отношении тех, кто нам так угрожает. Представляете? А мы можем это сделать уже сейчас”.
Помітно, як новинарі “Подробностей” інформаційно націлені на проросійську аудиторію: в головних меседжах трапляється більше згадок про Путіна, акцентується на тому, що він сказав. Окрім того, джерелом багатьох новин були російські медіа та інформагентства.
ТЕТ-А-ТЕТ ПРО УКРАЇНУ
Слідом за двогодинним тет-а-тет Байдена та Путіна журналісти почали готувати матеріали з оцінюваннями цієї зустрічі. Не лишились осторонь і “Вести”, які підготували лонгрід із власною оцінкою розмови.
Цікаво, що в матеріалі подано досить сміливе припущення політолога Руслана Бортника: “Несмотря на обмен обвинениями тактического характера, стратегически и концептуально позиции РФ и США по Донбассу и Украине совпадают: речь о возвращении Донбасса в состав Украины в качестве автономного образования в составе децентрализированной, регионализированной или федерализированной Украины”. Це ж припущення загалом розійшлося проросійською частиною українського медійного простору.
Політолог Бортник заявив, що перемовини Путіна-Байдена – це останній шанс для Зеленського вирішити “конфлікт” конструктивно: “Эта ситуация – “уходящий поезд” для украинского президента и его команды, последний шанс выступить с конструктивной украинской позицией, попытаться сделать ее основой политического урегулирования. Иначе потом – или международное принуждение к реализации мирного плана, написанного без Украины (в том числе и через внутриполитический кризис), или военное обострение с РФ (и тоже политический кризис)“.
На відміну від “Вестей” “Українські новини” давали заяви Байдена у своїх матеріалах з хештегом “угрозы” й показували його як досить агресивного спікера.
На “Першому незалежному” традиційно розміщувалися матеріали “експертів”, які тепло відгукуються про олігарха Віктора Медведчука. Вже згаданий вище “поїзд” Руслана Бортника заїхав і на цей ресурс. На просторах “Першого незалежного” знову процитували його висновки, що “ця ситуація – “поїзд, який їде”, для українського президента і його команди, останній шанс виступити з конструктивною українською позицією, спробувати зробити її основою політичного врегулювання”.
Редактори “Першого незалежного” закинули й лайна в бік Банкової: Зеленський після переговорів Байдена і Путіна опублікував веселе фото зі спортзалу. Власне ті, хто підчитує контент проросійських медіа, розуміє, що очікувати доброго слова щодо Зеленського не варто, поки Путін його не поцілує в тім’ячко. Навіть на невеликій групі прикладів помітно, що редполітика “Першого незалежного” все-таки тяжіє до постійного пригнічення Зеленського.
Проскакує і зневажливий наратив про те, що Україна не потрібна і не цікава, а насправді світовим лідерам треба було поговорити про щось інше:
Матеріал посилається на анонімний тг-канал, який, своєю чергою, посилається на анонімне джерело “в Кремле”. Після цього розбір “новини” можна, мабуть, вважати закінченим.
Новинарі “КП в Украине” вангували з політологом Олексієм Якубіним, ще одним представником бази псевдосоціологів, який активно фігурував у матеріалах на підтримку Рабіновича. Якубін запевнив, що “Америка також не хоче посилення напруги в Україні. Крім цього, без будь-якої нормалізації відносин з Росією неможливо зупинити перегони озброєнь у світі. Путін знає це і торгуватиметься з Байденом”.
Повторив тезу про низьку важливість України й Кость Бондаренко, який думає, що від Путіна варто очікувати конструктивної позиції: “Росії невигідний вступ у такий конфлікт, тому що в цьому випадку буде фактично похований “Північний потік – 2…” Натомість російський президент, на думку політолога, може запропонувати “спільні програми з Арктики, співпрацю з Афганістану, Близького Сходу та інших напрямків”.
Загалом у проросійських онлайн-медіа публікували коментарі експертів, які яскраво обліплювали українську владу “зрадою” та докоряли непрофесійністю. В матеріалах щодо “українсько-російських стосунків”, війни та ескалації, просувалися наративи про те, що дії Зеленського “наскільки непрофесійні, що йому варто нічого не чіпати”. І канонічне з російських наративів – “Порошенко лишив після себе все в такому жахливому стані, що недосвідчений комік Зеленський точно нічого не розгребе”.