Слава Стецько
Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження однієї з найвизначніших жінок епохи, лідерок ОУН(б), багаторічної очільниці Антибільшовицького блоку народів, засновниці Конгресу українських націоналістів та народного депутата трьох скликань – Слави Стецько. Про це пише “Четверта студія” з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.
14 травня 1920 року в селищі Романівка, що на Тернопільщині, народилася видатна українська націоналістка Анна Йосипівна Музика (Слава Стецько). Анна – талановита випускниця Теребовлянської гімназії, на загальних зборах молоді, куди прийшли представники радянської влади, гучно проголосила промову про те, чому вона ніколи не вступить у комсомол. Їй було лише 18. Тоді дівчину не арештували, та вже за декілька днів священик попередив, що якщо вона не покине місто, її затримають. Анна поспіхом покинула місто й у 1938 вступила до Організації Українських Націоналістів. Закінчила юридичний факультет Мюнхенського університету.
З 1941 року перебувала у підпіллі, у 1943 році потрапила в німецьку катівню. У 1945 році саме Анна організовує викрадення пораненого Ярослава Стецька з більшовицького полону в Чехії та вивозить його на американську частину Мюнхена. У 1946 Ярослав Стецько та Анна Музика одружуються і вона бере собі ім’я Слава Стецько. За межами України, Ярослав і Ярослава Стецьки продовжували боротися з більшовиками, бо розуміли, що лише так здобудуть незалежність для власної Батьківщини. Тісно співпрацювали зі Степаном Бандерою.
П’ятдесят років свого життя вона змушена була провести в еміграції і лише у 1991 році, Слава зійшла з літака в Борисполі на вільну, від радянської окупації, українську землю. У цьому самому році стала головою Проводу ОУН(б), а в наступному очолила Конгрес Українських Націоналістів.
З 1997 року була депутатом Верховної Ради України. Славу Стецько знали прем’єр-міністри, президенти, високопосадовці різних країн світу. Вона очолювала Антибільшовицький блок народів. Керувала у Мюнхені розгалуженою структурою ОУН.
Померла Слава Стецько 12 березня 2003 року.
Вона мала хворе серце і лікарі наполягали на операції, але “пацієнтка відмовилася від оперативного втручання через невідкладні справи на Батьківщині” – таким був останній запис її медичної книжки…