Сьогодні у православних християн і греко-католиків Прощена неділя (ВІДЕО)

Сьогодні у православних християн і греко-католиків останній день Масниці – Прощена неділя.

Як пише «Четверта студія» з посиланням на Укрінформ, позаду залишився тиждень веселощів, попереду 40-денний піст – чималий проміжок часу для очищення душі й тіла віруючого перед найважливішим християнським святом – Христовим Воскресінням. І першим кроком до такого серйозного випробування є Прощена неділя, під час якої християни просять одне в одного пробачення за навмисні, а часом і ненавмисні образи.

Інша, церковна назва Прощеної неділі – Спогад про Адамове вигнання. Перед самим початком посту церква згадує біблейську історію про те, як Адам, здійснивши гріхопадіння, був вигнаний Творцем із Раю. До того ж, порушивши дане Богові слово, Адам не попросив у Нього пробачення. «Це все вона винна», – виправдовувався перший чоловік, вказуючи пальцем на Єву. Опинившись за межами раю, зрозумівши свою помилку, Адам ридав і каявся, благав про прощення, але було вже запізно. Гріх позбавив його блаженного життя в раю, а існування на землі стало вигнанням.

Отож, Прощена неділя – гарна нагода попросити пробачення у того, перед ким завинили. Не втрачаймо її.

Як пише РІСУ, 14 березня – остання неділя перед Великим постом. Вона називається Неділя сиропусна, оскільки це останній день, коли вживаються молочні продукти перед Великим постом. В цей день в церквах на Літургії читається Євангеліє з частиною з Нагірної Проповіді. Згідно з цим Євангельським читанням, християни просять цього дня один в одного прощення гріхів. Це перший крок на шляху до Великого посту. Тому цю неділю прийнято називати Прощеною неділею.

Великодній піст – час духовної підготовки віруючих до свята Великодня.

Хоча говоримо про 40-денний Великодній піст, та у Східній Церкві він фактично триває 36 з половиною днів – сім тижнів без субот та неділь, а також Велика субота безпосередньо перед Пасхою та половина ночі перед Пасхою.

Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква у VII ст. додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу. За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через стародавній обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови парафіян.

Дотримуватися строгого посту Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м’ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване «злагіднення» постів у Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-65 рр.), адже піст для християни – це насамперед час віднови духу у молитві та вправляння у християнських чеснотах. У Православних вимоги до посту є більш строгими.

У період Великого посту не влаштовують весілля та інші гучні урочистості.

Піст для християн повинен стати часом подвигу душі та тіла, належної підготовки до Великодня зокрема. Час посту відображається і в практиці церковної молитви. Питома Літургія Великого посту у Східній Церкві – Літургія напередосвячених дарів – є поєднанням вечірньої зі Святим Причастям, не містить молитов освячення. Звична Літургія відправляється у час Великого Посту лише в суботу та неділю. В усіх богослужіннях під час Великого посту від понеділка до п’ятниці Східна Церква має практику доземних поклонів.

Коментарі