Перше музичне потрясіння, яке стало поштовхом до меломанії – пісня The Beatles «Lady Madonna», яку Андрій випадково почув у 1979 році, коли йому було 10 років: «Я не знав, що її виконують Бітли, я прочитав назву на конверті значно пізніше. Мене здивувало інше: наскільки простою здавалася музика й наскільки сильно вона «вставляла», – згадував Кузьма.
Музикою почав займатися з 8 класу, після того, як родина переїхала до Новояворівська. Ходив до музичної школи, грав на фортепіано. Відслужив у армії, закінчив стоматологічний факультет Львівського медінституту. Але стоматологія йому не подобалася, натомість, дедалі більше захоплювався музикою, особливо у стилі панк.
Наприкінці 80-х років Андрій Кузьменко разом із друзями створює гурт «Скрябін», з яким відтоді тісно пов’язав свою долю.
Впродовж тривалого часу Кузьма працював ведучим популярних телепрограм «Шанс» і «Шейканемо». Проявив себе і як талановитий письменник: у 2006 році випустив автобіографію «Я, Побєда і Берлін», яка згодом декілька разів перевидавалась.
Кузьма був енергійним, гострим на язик, часом провокативним, різким, епатажним, але в душі він був романтиком – тонким і вразливим. Це видно з його кращих пісень: «Мам», «Люди як кораблі», «Квінти», «Радіо любов», «Старі фотографії», «Мовчати», «Місця щасливих людей».
Після його загибелі мати в пам’ять про сина написала і видала книгу «Моя дорога птаха. Мамина книжка».