Фото: Історична правда
7 липня – день пам’яті Левка Лук’яненка (1928-2018), українського політичного і громадського діяча, дисидента, Героя України (2005). Письменник. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.
Як пише «Четверта студія» з посиланням на Укрінформ, Левка Лук’яненка по праву можна назвати легендою національного визвольного руху України. Майже 27 років ув’язнення, концтаборів і заслання, 72 доби у камері смертників, щохвилини очікуючи виконання смертного вироку, – ціна, яку він заплатив за незалежність рідної батьківщини. У роки Радянського Союзу він був організатором таких партій і рухів, як Українська робітничо-селянська спілка, українська Гельсинська спілка (1976) та перша альтернатива КПРС – Українська республіканська партія (вона була першою офіційно зареєстрованою партією в Україні). Співавтор Декларації про державний суверенітет України. Автор Акта проголошення України незалежною державою у серпні 1991-го.
Кандидат на посаду Президента України на виборах 1 грудня 1991 року (третє місце після Леоніда Кравчука та В’ячеслава Чорновола). У 1992-1993 роках – перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді. Голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні.
«Я палко вірю в майбутнє України. Вірю в молодь. Вірю в чесних, порядних сміливих людей. Я йшов шляхом незалежності все своє життя і йтиму до кінця. Незалежно від того, що чекає Україну» (Левко Лук’яненко)
Ні депутати Львівської міської ради, ні чиновники Садового не піднімали це питання
Не існує вищої цінності, ніж захист Батьківщини та свого народу