31 липня – день пам’яті Ірини Калинець (1940-2012), української поетеси, прозаїка, публіциста, культуролога, дисидента та правозахисника. Дружина Ігоря Калинця – відомого громадського діяча та поета.
Як пише «Четверта студія» з посиланням на Укрінформ, на початку 70-х років минулого століття була засуджена до 6 років таборів та 3-х років спецпоселення. Після звільнення повернулася до Львова, брала участь у відродженні УГКЦ, створенні Товариства української мови, «Меморіалу», «Народного Руху України».
Як пише ZIK, Ірина Калинець багато значила й значить не лише для Галичини, а й для України загалом.
Народилася вона у простій родині робітників. Серед родичів Ірини Онуфріївни були люди, зв’язані з ОУН. У повоєнні роки Ірина Калинець стала свідком масового вислання українців до Сибіру. З дитинства палко мріяла про незалежність України.
Після закінчення Львівського університету викладала українську мову і літературу на підготовчому курсі Львівського політехнічного інституту. Публікувала вірші для дітей у періодичних виданнях.
Ірина Стасів та її чоловік Ігор Калинець були близькими друзями таких відомих дисидентів, як Валентин Мороз і В’ячеслав Чорновіл. Під час другої хвилі брежнєвських репресій за виступи на оборону переслідуваних діячів культури 1970 її звільнили з роботи., а в 1972 році Ірину Калинець заарештували у Львові.
Під час слідства викликали на допити учнів. Зі ста школярів, які пройшли свідками у її справі, лише двоє чи троє дали покази проти неї: читала вірші, присвячені В’ячеславу Чорноволу, давала читати твори Валентина Мороза, говорила про незалежну Україну.
Суд за «антирадянську агітацію і пропаганду» засудив Ірину Калинець до шести років ув’язнення в таборах суворого режиму та трьох років заслання. Через півроку такий же вирок дістав її чоловік.
Починаючи з 1987 року, Ірина Калинець бере щонайактивнішу участь у пробудженні вільного культурного та громадського життя Львова, а у 1990 році її обирають депутатом Верховної Ради України. Вона провела реформу школи в напрямі українізації шкільної системи.
1998 року за громадську діяльність Ірину Калинець визнано «Героїнею світу» (США, Ротчестер), а 2000 року нагороджено орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.
Померла поетеса внаслідок тяжкої і тривалої недуги на 72-му році життя.