"Львівська Політехніка". Фото: mapio
Вибори директора Інституту економіки та менеджменту (ІНЕМ) Національного університету «Львівська політехніка», що мали відбутися 5 грудня 2025 року, обернулися гучним скандалом. Колектив інституту не підтримав кандидата, якого відкрито лобіював ректорат, що стало відкритим вираженням кризи довіри та поставило серйозні питання щодо прозорості кадрової політики в університеті.
Несподіваний кандидат та підозра у «Втечі від звітування»
Виборча кампанія загострилася з появою третього кандидата — Олега Карого, діючого проректора з міжнародної діяльності. Призначений Наглядовою радою на цю посаду лише в липні 2025 року, його участь у виборах директора ІНЕМ менш ніж за пів року була сприйнята частиною колективу як спроба уникнути звітування та оцінки результатів роботи на вищій керівній посаді.
У перегонах також брали участь чинний директор Михайло Гончар та завідувачка кафедри фінансів Марія Бондарчук.
Адміністративний тиск: ректорка відкрито лобіювала кандидата
За інформацією викладачів, напруга зросла після зустрічі з кандидатами, де ректорка університету відкрито заявила про підтримку Олега Карого, закликавши інших «долучитися до її позиції».
Цей крок був розцінений як прямий адміністративний тиск та спроба ректорату вплинути на результати виборів, що, за словами співробітників, «фактично обмежило рівність можливостей» для інших претендентів.
«Сира» програма та ставка на «лояльність»
Критичним моментом стала презентація програм розвитку. Виступ Олега Карого був названий присутніми «беззмістовним» та «відірваним від реальності». Його програма не надала конкретних рішень щодо ключових викликів, зокрема, щодо залучення та утримання українського студента в умовах воєнного часу та трансформації освіти.
Найбільший резонанс викликала його фраза: «У мене хороші стосунки з ректоркою, тож ”зможу лобіювати інтереси інституту”. Це було сприйнято як відверта ставка на політичну прихильність замість реальної управлінської стратегії.
Колектив cказав «Ні» кандидату «згори»
У результаті голосування Олег Карий не набрав необхідної кількості голосів, що стало гучним вираженням недовіри до кандидата, асоційованого з тиском ректорату та слабкою програмою. Колектив рішуче виступив проти, як вони висловилися, «диктатури ректорату».
Попри фіаско, Олег Карий заявив про намір взяти участь у повторному голосуванні.
КОНТЕКСТ КАДРОВИХ СХЕМ: ПІДОЗРА У «ВЗАЄМОПОДЯКАХ»
Ситуація у виборах ІНЕМ набуває ще більшої гостроти на тлі інших кадрових рішень, які вказують на можливу політику кулуарних домовленостей та «взаємоподяк» в університеті:
1. Зняття кандидатур на Виборах Ректора: Раніше від участі у виборах ректора відмовилися науковець Андрій Дідик та перший проректор Олег Матвійків.
2. Подальші Призначення як «Компенсація»:
Олег Матвійків у липні 2025 року отримав призначення на посаду директора Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ).
Олег Карий є, за інформацією джерел, кумом Андрія Дідика. Його призначення проректором, а потім спішна спроба очолити ІНЕМ, лише посилюють підозри.
Колектив університету підозрює, що ці призначення могли бути формою «подяки» або компенсації за зняття кандидатур під час ректорських виборів, а не виключно результатом професійного конкурсу.
Спроба Олега Карого залишити посаду проректора без звіту та очолити ІНЕМ розглядається як чергова ланка в ланцюгу сумнівних кадрових перестановок, що підривають основи академічної доброчесності та довіру до керівництва «Львівської політехніки».
Головні питання до Ректорату:
Чи є ці кадрові рішення проявом кризи кадрової політики чи цілеспрямованим бажанням **просувати виключно людей зі своєї команди?
Чи свідчить це про залаштункові домовленості між керівництвом та впливовими кандидатами?
Попереду — повторне голосування. Ситуація в університеті залишається на межі, а ректорату доведеться дати вичерпні відповіді на запитання про прозорість та принципи управління.
Журналіст Олег Радик показав автомобілі швидкої медичної допомоги, які привозять пацієнтів в ТМО