«Східне партнерство» має стати інструментом розширення Євросоюзу для країн, які прагнуть членства у ЄС, – нардеп

Україна має наполегливіше використовувати інструмент «Східного партнерства» для демонстрації успіхів у виконанні євроінтеграційних завдань для набуття членства у Європейському Союзі.

Про це сказала народна депутатка з фракції «Європейська Солідарність», голова парламентського  комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе під час публічної дискусії «Досягнення України в «Східному партнерстві» та плани на майбутнє», пише Четверта студія.

«Мені би дуже хотілося, щоб «Східне партнерство», яке створювалося понад десяток років тому як інструмент формулювання першого підходу політики ЄС до своїх східних сусідів, не консервувало ситуацію, яка була десять років тому. «СхП» має стати інструментом розширення ЄС для тих країн, що цього прагнуть і демонструють успіхи у виконанні своїх євроінтеграційних завдань, і адаптації свого законодавства, правил і процедур до Європейського Союзу. Політика розширення ЄС не може закінчуватися Західними Балканами», – заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Я вважаю, що «Східне партнерство» має розглядатися з точки зору амбіцій України в контексті можливого інструменту для виконання нашої стратегічної цілі і отримання в перспективі членства в Європейському Союзі. І саме через це ми розуміємо, що з точки зору України ті інструменти, які пропонувало «Східне партнерство» і навіть ті 20 завдань на 2020 рік, вони до певної міри не відповідали нашій амбіції, і нашим спільним амбіціям і нашим спільним намаганням між Молдовою, Україною і Грузією, які разом з частиною європейських парламентарів намагалися постійно підняти питання про необхідність диференціації в рамках «Східного партнерства» і започаткування в різних варіаціях ініціативи «ЄС + три», або «Тріо «Східного партнерства». Ініціатива, яка б передбачала поглиблену взаємодію на основі Угод про асоціацію, угод про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Європейським Союзом і трьома країнами «СхП», – зазначила голова комітету.

За її словами, основи співпраці з Євросоюзом, які були закладені попередньо Україною, Грузією і Молдовою, продемонстрували нашими партнерами в ЄС відмінності між нашими країнами і скажімо Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, які особливо чітко проявилися в 2020 році. «Зокрема з огляду на кілька речей: і на пандемію, яка спричинила суттєві обмеження у наших контактах, соціальне незадоволення, економічний спад, розриви певних бізнесових, інфраструктурних ланцюжків, а також і геополітичну ситуацію», – пояснила депутатка.

При цьому Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості постійно тримати у полі зору в рамках «СхП» російський фактор і вплив Росії та Кремля на країни, зокрема пам’ятати про агресію проти Грузії, проти України, триваючу присутність і гібридний вплив на Молдову. Також важливо уважно аналізувати події, які сьогодні відбуваються Білорусі, події азерайджано-вірменської війни. «Все це піднімає геополітичний контекст набагато вище, в тому числі і в рамках «Східного партнерства», – додала вона.

За словами депутатка, порядок денний «СхП» на майбутній саміт має відповідати тим цілям і викликам, з якими стикаються наші країни. Вона наголосила на важливості посилення політичного діалогу в рамках «СхП», посилення взаємодії між суспільствами, громадянами та бізнесами, економікою, інфраструктурою і безпековий компонент.

«Це ті речі, які б мали стати основною частиною нашої пропозиції, яку ми викладаємо для «СхП» і для бачення Європейського Союзу», – сказала вона.

Коментарі