Ілюстрація з відкритих джерел
За що можуть звільнити працюючих українців після зміни Трудового кодексу.
Як пише “Четверта студія” з посиланням на “РБК-Україна”, до Трудового кодексу України готуються внести зміни, які передбачають можливість звільняти працівників за втрату довіри начальства, найменші запізнення, невиконання розпоряджень, розголошення комерційної таємниці – ці пункти викликали у юристів масу питань через нечітке формулювання в законопроекті і, як наслідок, підвищені ризики двоякого трактування норм.
Так, в новому трудовому законодавстві роботодавець зможе розірвати контракт/договір із працівником з причин, за якими раніше цього зробити не міг. Мова йде про проект закону № 2584 “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення”. Документ авторства групи нардепів, як зазначено на сайті Верховної Ради, пройшов розгляд Комітету і зараз наданий для ознайомлення.
До речі, у новому законопроекті передбачена грошова компенсація працівникові в разі його звільнення з ініціативи роботодавця, розмір якої залежить від строку попереднього співробітництва з працівником. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов також вказав на те, що співробітник зможе звільнятися за власним бажанням без обов’язкового відпрацювання двох тижнів, як це було прийнято раніше.
Серед інших реформ зайнятості мають намір законодавчо закріпити можливість дистанційної роботи. Де-юре, гнучкий графік і дистанційна робота не є дозволеними, що є приводом для штрафів від органів.
З КЗпП планують прибрати положення про обов’язок працевлаштувати вагітних жінок і жінок, які мають дітей у віці до 3 років у випадках реорганізації або ліквідації організації або у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
Між тим, звільняти працівника за участь у страйку буде не можна, як і у випадку оскарження дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або звернення у відповідні органи.
У той же час, нерідко коли співробітники фіксують можливі порушення на виробництві, знімаючи відео і викладаючи в мережу – для публічності та як доказ. Але тепер це може прирівнюватися до розголошення комерційної таємниці, тобто стати приводом для звільнення. Потім – за бажанням – можна звертатися до суду і відстоювати свою правоту…
За словами юриста Центру соціальних і трудових досліджень Віталія Дудіна, за новим законодавством пропонується відразу звільняти людину за пост у Facebook, в якому розміщений певний документ або знято відео виробничих приміщень, передають “Факти”.
“На сьогоднішній день існує перелік відомостей, які не становлять комерційної таємниці. Визначені ці відомості декретом Кабінету міністрів від 1993 року. Там написано, що комерційною таємницею не може бути розмір заробітної плати, інформація про недотримання безпечних умов праці тощо. Але все те, що чітко не зазначено в цьому декреті, роботодавці намагаються захистити комерційною таємницею”, – розповів він.
На сьогоднішній день за її розголошення можна винести догану, але відразу звільнити не можна – тільки після двох доган на третій раз.
Юрист побоюється, що в разі посилення норми про порушенні співробітниками комерційної таємниці можливі зловживання.
Щодо звільнень за запізнення експерт розповів, що зараз таке право роботодавці можуть застосувати за три години відсутності на робочому місці (успадкована ще від радянських часів) – це є достатньою підставою.
“У пропонованому формулюванні виключені слова про три години. Можливо, автори законопроекту № 2584 хотіли поліпшити становище працівників і мали на увазі відсутність протягом усього робочого дня. Не 3 години, а, припустимо, 8 годин. Але через некоректне юридичне формулювання норма читається, як привід звільнити кого завгодно навіть за 5-хвилинну відсутність на роботі”, пояснив він.
Дудін переконаний, що двояке трактування норми може породити конфлікти.
Ще одним подібним ризиком юрист назвав можливість в новому КЗпП звільняти за невиконання розпоряджень роботодавця, навіть якщо це не входить до трудових обов’язків працівника.
“З формулювання випливає, що це дві самостійні умови для звільнення. При цьому не обов’язково, щоб таке розпорядження було пов’язане з трудовими обов’язками. Це, звичайно, суперечить основоположним принципам трудового права. Ясно, що всі обов’язки, які виконує працівник, повинні виникати з його трудової функції, хоча прямо це в проекті не прописано… Порушується принцип правової визначеності”, – зазначив він.