Росію можуть виключити з Ради Європи

“Якщо Росія не буде виконувати рішення ЄСПЛ, то ризикує бути виключеною з Ради Європи. Історія показує, що так чи інакше держави виконують рішення ЄСПЛ, навіть ті, з якими вони не згодні”, – констатував Петренко.

За його словами, якщо Європейський суд задовольнить заяву України, то, по-перше, буде констатовано конкретні порушення статей Конвенції з боку РФ, а, по-друге – йдеться про справедливу сатисфакцію або компенсацію, якщо говорити про порушення прав власності.

Петренко нагадав, що з 2014 року Україна подала до ЄСПЛ 5 безпрецедентних за масштабами позовів проти Росії за анексію Криму та незаконні дії на Донбасі. Міністр юстиції переконаний, що “Україна має дуже високі шанси на перемогу у справах, і Росія буде змушена відповідати за свої дії”.

Точно спрогнозувати тривалість розгляду справ щодо Криму і Донбасу, на думку міністра, можна буде після того, як ЄСПЛ складе процесуальні графіки, тобто визначиться з порядком розгляду цих справ по суті.

Міністр підкреслив, що аналогічні процеси за участю Грузії, Кіпру й Туреччини тривають десятки років попри те, що в них мова йде про відносно короткі періоди часу, максимум місяць, в той час як у випадку з Україною описуються події тривалістю в рік і більше. Через це, наголосив Петренко, для Європейського суду це також буде формування нової практики, адже його представникам доведеться шукати нові алгоритми дослідження такого великого обсягу доказової бази.

“За моїм переконанням, мова йде про 5-7 років, не менше, адже обсяг дуже великий. Проте я думаю, що ми зможемо вже наступного року отримати відповідь Європейського суду щодо процесуальних графіків по двох великих справах – по першій справі по Донбасу і другій справі по Криму, які стосуються подій 2014 року”, – зауважив Петренко.

Він також повідомив, що наразі ЄСПЛ розглядає в тому числі близько 4000 індивідуальних заяв, які подають громадяни, що постраждали внаслідок російської агресії в Криму і на Донбасі.

Міністр також розповів про механізм захисту прав українських громадян, які проживають на анексованій чи тимчасово непідконтрольній території.

За словами керівника Мін’юсту, вже два роки діє спеціальний закон, який дозволяє українським громадянам у максимально стислий термін отримувати легальні документи України, котрі фіксують юридичні факти народження, смерті людей на неконтрольованих територіях.

“Це дуже масштабна практика. Лише за перші вісім місяців дії цього закону близько 15 тисяч людей звернулися і отримали необхідні їм документи. Зараз ця цифра набагато більша”, – зазначив Петренко.