Реконструкція Собору святого Юра: завершено впорядкування верхнього обходу

Сьогодні, 29 листопада, відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки.

Відтак, завершили роботи з облаштування верхнього обходу навколо Собору, пише прес-служба ЛОДА.

Нагадаємо, що цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету.

Завдяки цьому фінансовому ресурсу також впорядкують оглядову терасу, прокладуть інженерні мережі. Окрім того, каналізаційні мережі тощо.

Зазначимо, що роботи здійснює ТОВ “Підприємство “Турист”. Роботи виконують згідно графіку.

Довідково:

Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр.

З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір’я з двома брамами в подвір’ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772).

Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди.

Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму.

Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з’явилася остання з існуючих нині будівель.

Коментарі