Реформа Рахункової палати: що ухвалили нардепи

Верховна Рада ухвалила за основу проєкт закону про реформу Рахункової палати України. Нововведення мають на меті посилити фінансову незалежність органу, підвищити прозорість його роботи та розширити мандат на всі публічні фінанси. Щоб законопроєкт набув чинності, його мають ухвалити в другому читанні, а потім – підписати Президент.

Аналітики Центру спільних дій звертають увагу на низку вдалих новацій:

Фінансова незалежність: Рахункова палата тепер самостійно подаватиме бюджетний запит до Міністерства фінансів. Кабмін зобов’язаний враховувати цей запит під час формування держбюджету.
Контроль за фінансами. Палата перевірятиме, як використовуються кошти місцевих бюджетів, державних підприємств, позабюджетних фондів, а також іноземні кредити та гранти. Також у фокусі уваги оновленої Рахункової палати будуть доходи й витрати Національного банку.
Конкурсний відбір: Відтепер до складу Рахункової палати входитимуть 11 членів (замість 13). Конкурс на посаду члена Палати відбуватиметься за участі дорадчої групи експертів, половину з яких призначатимуть міжнародні організації.
Формальний нагляд: Результати перевірок Рахункової палати обов’язково розглядатимуться профільними комітетами парламенту. Також запроваджується зовнішнє оцінювання діяльності Палати раз на п’ять років.

Законопроєкт також визначає новий рівень оплати праці для керівництва та посадових осіб РП. Голова Рахункової палати отримуватиме 55 прожиткових мінімумів (близько 166 тисяч гривень), заступник голови – 50 мінімумів (151 тисяча гривень), член РП – 48 мінімумів (145 тисяч гривень). Також передбачені доплати у розмірі 20-50% від окладу та премії до 30%.

Водночас аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова звертає увагу на те, що повноваження Рахункової палати подекуди дублюють повноваження Держаудитслужби.

“Найбільш очевидним прикладом є аудит місцевих бюджетів. Обидва органи проводять перевірку, виявляють порушення та надають рекомендації. Це може призводити до додаткових витрат та бюрократичної плутанини”, – зауважує юристка. На її думку, важливо створити ефективну систему взаємодії між Рахунковою палатою та Держаудитслужбою, зокрема шляхом обміну інформацією, створення спільних програм роботи.

Крім того, аналітикиня зауважує, що наразі є 5 членів Рахункової палати, які виконують свої повноваження й призначені за старим законодавством.

“Законопроєкт не уточнює, яким чином будуть припинені їх повноваження та чи відбудеться це взагалі. Для роботи органу важливо внести ясність у цьому питанні”, – резюмує Ірина Корженкова.

Реформування Рахункової палати – важливий елемент підвищення прозорості управління державними фінансами та боротьби з корупцією. Крім того, це одним із маяків для отримання фінансової допомоги міжнародних партнерів.