Якщо ви не знаєте, куди поїхати у найближчі вихідні, пропонуємо ТОП-5 українських ратуш, які варто побачити кожному.
Про це – у публікації УНІАН.
Ратуша в Дрогобичі
Дрогобицька ратуша у стилі класицизм з елементами еклектики була збудована у XIX столітті, тоді вона була дерев’яна. Однак з часом вона стала розвалюватися, і її вирішили перебудувати у 20-х роках ХХ століття. Частину старої ратуші розібрали та додали третій поверх.
Чернівецька ратуша
Чернівецька ратуша — одна з найкрасивіших ратуш Західної України. Щодня опівдні на балконі будівлі сурмач грає мелодію відомої пісні «Марічка».
Мукачівська ратуша
На ратуші міста Мукачево знаходиться годинник-куранти, встановлений у 1904 році. Він неодноразово входив до п’ятірки найкращих баштових годинників у Європі.
Івано-Франківська ратуша
До наших часів дійшла уже перебудована ратуша Франківська, автентична не збереглася. Перша ратуша мала 9 поверхів та використовувалася як зала суду.
Бучацька ратуша
Це – творіння двох талановитих майстрів: поляка Бернарда Меретина та німця Іоганна Георга Пінзеля. у 1920-х роках деякий час у будівлі жили люди та знаходилися крамниці.
Як повідомляє Дрогобицька міська рада, Ратуша у Дрогобичі – найперша дерев’яна будівля, де засідала міська влада, датується 1475 роком. Місто, що отримало 1422 року Магдебурзьке право, не могло обійтися без органу самоврядування.
У будівлі розміщувалися кабінети самого першого градоначальника і писаря, секретаря по-сучасному. У канцелярії під керівництвом тодішнього міського голови виготовляли укази і рішення. Під одним дахом знаходилися суд, архів, зброярня, а також казна і скарбниця, прообраз сьогоднішнього банку.
У штаті магістрату був міський кат, а в підвалі містилися порушники закону. Перед ратушею був встановлений стовп ганьби, до якого прив’язували злочинців для громадського осуду. Перекази донесли до наших днів легенду, що в ратуші зберігалися дев’ять мечів справедливості. На рахунку у кожної сокири значиться по дев’ять голів.
Дерев’яна будівля відслужила свій вік і в 1829 році побудували нову ратушу, стіни якої не простояли і століття та теж дали тріщину. У 1913 році був оголошений конкурс на кращий проект магістрату, що викликало справжній фурор в середовищі архітекторів. Але події Першої світової війни відклали втілення в життя кращих з кращих прожектів. В середині 1920-х років під керівництвом архітектора Мар’яна Нікодемовича навколо вежі над уцілілою частиною будівлі звели три поверхи.
Прямокутна в плані будівля має внутрішній дворик.
Ратуша не втратила свого призначення. У будівлі зі статусом пам’ятки архітектури розміщується Дрогобицька міська рада.
Встановлений 1990 році над зеленим куполом синьо-жовтий стяг був одним з перших в державі, піднятих до проголошення Незалежності України.
З кожним ярусом діаметр вежі звужується.
До приходу більшовиків її прикрашали скульптури грифонів, міфічних істот, які символізують владу і панування. Піднімаючись по сходам, робимо невелику зупинку перед шафою з годинниковим механізмом і розглядаємо підвісні вантажі-противаги, що призводять його в рух.
З 1475 року наявність годинника на вежі надавало Дрогобичу статус дуже багатого міста. Бій годин о 10 вечора означав, що потрібно припиняти палити вогонь в печах. Нічний сторож після «відбою» стежив за виконанням правил протипожежної безпеки та спокоєм на вулицях міста, примовляючи «Гей, панове господарі, вже десята на дзиґарі, гасіть світло, йдіть спати, вам завтра рано вставати».
На циферблаті 1927 року зберігся напис латиницею: «Годинник не спить, тому що ви не знаєте, який тепер час». Сучасні куранти з циферблатами з чотирьох сторін нагадують про швидкоплинність часу кожні чверть години.
У вихідні та святкові дні сурмачі щогодини на вежі виконують мелодію «Дрогобич слухає світ».
Для трубачів, в обов’язки яких в колишні часи входило сповіщати городян про небезпеку, напад ворога і пожежі, передбачено спеціальне приміщення.
Відео: Drohobyczer Zeitung
Відео: Trip Impressions
У четвер, 19 грудня, відбудеться 33-я сесія Львівської міської ради 8-го скликання
Координація роботи з партнерами, прогрес в історичних питаннях та підтримка на шляху до ЄС і…