Зараз на Львівській Залізниці лише кілька електропоїздів мають власні назви. Зокрема електропоїзд ЕПЛ2Т-012, який належить РПЧ-1 «Львів» носить ім’я легендарного начальника Львівської залізниці Георгія Кирпи, іще один електропоїзд ЕПЛ2Т-030 носить ім’я «Захар Беркут» на честь героя твору Івана Франка. Львів’яни також знайомі із іменним електропотягом «Полісся» ЕР9М-503, який належить депо РПЧ-3 «Здолбунів» і курсує між Львовом і Рівним. У 1980-90-х роках іменних електричок на Львівській залізниці було набагато більше.
Як пише “Четверта студія” про це пише на своїй сторінці уФБ експерт, голова ГО Львів’яни за електротранспорт” Антон Лягушкин.
Як інформує Лягушкін, найстаріший нині електропоїзд депо Львів ЕР2-305 у 1980-х роках носив назву «Карпатський експрес». Електропоїзд ЕР2-323 носив назву «Бескид», ЕР2-330 – «Україна»; ЕР2-510 із 1990 року йменувався «Латориця»; ЕР2-518 у 2003 році отримав назву «Говерла»; ЕР2-1020 носив назву «Нафтуся». Електропоїзд ЕР2-1029 мав навіть три назви: «Комсомольсько-молодіжний», «Львів’янка» і «Вишня», назви «Львів’янка» і «Галичанка» мав також електропоїзд ЕР2-1124 (він минулоріч пройшов капремонт).
Електропоїзд ЕР2-1231, збудований у 1980 році, мав назви «Львів» та «Львів’янка». Назву «Нафтуся» мав не тільки електропоїзд ЕР-1020, але й ЕР2-1232. Збірний електропотяг із головними секціями ЕР2-3015 і ЕР2-3016 мав назву «Черемош», а інший збірний склад із головними секціями ЕР2-3054 і ЕР2-3055 мав назву «Трембіта». Електропоїзд ЕР2Т-7246, який Львівська залізниця отримала 1994 року, отримав назву «Дністер». Останній ризький електропоїзд ЕР2Т-7250, який комплектували у Львові на Львівському локомотиворемонтному заводі у 2001 році деякий час носив назву «Карпати».
Щодо депо Здолбунів, яке обслуговує електропоїзди змінного струму, що курсують між Львовом, Рівним, Ковелем, Тернополем, Підволочиськом, теж мали свої назви: склади ЕР9П-195 і ЕР9М-503 мали назву «Полісся», ЕР9П-207 носив назву «Здолбунів» – він 25 грудня 1997 року відкривав рух на електрифікованій лінії Львів – Тернопіль. Найновіший електропоїзд депо «Здолбунів» ЕР9Т-747 має назву «Червона калина».
Іменні або «фірмові» приміські поїзди на початку 1980-х були еталоном якості обслуговування та комфорту. Проте від середини 1980-х років навіть вони потроху приходять в занепад. Справа в тім, що у 1985 році Міністерство шляхів сполучення СРСР приймає рішення про скорочення провідників, які працювали в приміському сполученні. Вирішили з’економити. А даремно: провідники слідкували за чистотою і порядком у вагонах, перевіряли наявність квитків у пасажирів. Відповідно навіть у «фірмових» електричках з’явилися порізані вандалами сидіння, розбиті вікна, замовкло поїздне радіо, не завжди працювало опалення. Приблизно в той самий час закрили приміські квиткові каси на багатьох зупинних пунктах і малих станціях.
При перевірці документів
Дмитро Лазуткін сьогодні повідомив, що висновки військово-лікарської комісії для військовозобов'язаних громадян України дійсні п'ять років
росіяни сконцентровані на напрямках населеного пункту Липці, Вовчанськ і на лівому-правому флангу міста Вовчанськ