“Нормандська зустріч” лідерів України, Франції, Німеччини і Росії в Парижі 9 грудня не стала ані зрадою, ані перемогою. Так можна оцінити реакцію на цю подію в Україні. До Парижа президента України Володимира Зеленського відправляли напружено: напередодні цього візиту в Києві та інших містах відбулися попереджувальні акції “Червоні лінії для Зе!”, а під спорудою президентського офісу отаборилися непарламентські політичні сили під гаслом “Ні капітуляції!”. Але після оголошення підсумків “норманської зустрічі” напруга спала.
Як пише «Четверта студія», про інформує «Польське радіо».
Як зазначається, політики від проросійських партій привітали результати «нормандської зустрічі» в Парижі. Співголова парламентської фракції “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко наголосив на важливості виконання Україною своїх зобов’язань для отримання подальшої підтримки міжнародної спільноти. Він вважає, що Україні слід узаконити формулу Штайнмаєра і в такий спосіб здобути підтримку лідерів європейських країн. Позитивно оцінили «нормандську зустріч» і депутати від партії президента України Володимира Зеленського “Слуга народу”. Так депутатка Верховної Ради Роксолана Підласа побачила одразу дві добрі новини для України:
– Це, в першу чергу, домовленість про обмін полоненими “всіх на всіх”. А друга важлива річ, що президент чітко окреслив нашу позицію щодо виборів і контролю над кордоном. Тому що він дуже жорстко сказав, що ми не погоджуємося з Росією, що вибори мають відбутися до встановлення контролю над кордонами. Він сказав, що для нас це принципова позиція.
Натомість депутатка від фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко вважає, що найважливішим у «нормандській зустрічі» було те, що після трьох років перерви четвірка лідерів нарешті зустрілася. Ця перерва була, як сказала Геращенко, з вини президента Росії Путіна. І з його ж згоди лідери чотирьох держав нарешті зустрілися у Парижі:
– Для нього там було не питання Донбасу і вирішення там проблеми миру. Для нього було важливим питання газу. Саме тому під час двосторонніх переговорів ключовою була не тема завершення війни на Донбасі, а саме тема газу. Ключові ризики цієї зустрічі – це підписання формули Штайнмаєра, де закріплений постійний статус особливостей місцевого самоврядування на Донбасі. Нічого подібного наша команда Петра Порошенка не підтримувала. А що таке в цілому демократичні вибори? Такі що відбулися під дулами автоматів і на окупованій території? Це неприпустимо і наша команда виступає спочатку за деокупацію територій, виведення російського війська і лише потім вибори. Я оцінюю цей саміт, як робочий. Він не став історичним, не відбулося ані зради, ані перемоги. У цій ситуації для України це добре. Але дуже важливо стежити далі, щоби за цими комами підписаного комюніке і формули Штайнмаєра не зачаїлися пастки Кремля.
Наступна зустріч лідерів «нормандської четвірки» запланована за чотири місяці. При цьому, як кажуть незалежні експерти, до неї не визначені жодні домашні завдання для країн-учасниць, а це залишає під сумнівом ефективність цього формату переговорів взагалі. Політичний експерт Олег Саакян вважає досягнуті домовленості такими, що можуть по-різному тлумачитися різними країнами, а отже сподіватися, що наступна зустріч буде більш дієвою наразі немає жодних причин:
– Зрозуміло, що Росія в цей проміжок 4 місяців буде намагатися розхитати ситуацію, виставляти нові ультиматуми і вимоги. Зокрема, по обміну полоненими “всіх на всіх”, Путін одразу ж зазначив – “узгоджених”. Тут Росія ще буде викручувати руки. Ми бачили, що Зеленський озвучив свій порядок денний, а Путін свій і що вони є протилежними. По ключових питання кордону, сторін конфлікту, характер конфлікту і ролі всередині конфлікту позиції Росії і України лишилися непримиренними. А те, в чому зійшлися, це лише інструментальні речі. Від цього «нормандського формату» не слід очікувати жодних проривів. Ми бачимо, що він багато в чому себе вичерпує. Путін це від початку продемонстрував, що європейська система безпеки є недієздатною. Вона не може ані убезпечити, і він може робити що захоче, ані притягти його до відповідальності за це, ані зупинити його. Система недієздатна. Українська проективна позиція мала би бути такою, щоби запропонувати іншу архітектуру світу. Росія силі права протиставляє право сили. Тому в України тут з’являється можливість не так зважати на співпрацю з великими державами і конфедеративними утвореннями, як-от Євросоюз. Але є ціла низка держав, які розуміють: якщо Україна паде, після цього по них пройде каток цієї міжнародної політики. Умовна Канада, Іспанія, Норвегія – всі вони розуміють, що це прямий ризик для їхньої зовнішньої політики.
Після цієї «нормандської зустрічі» Україна послабила свої позиції на переговорах про мирне врегулювання війни на Донбасі дипломатичним шляхом. У цьому переконаний київський політолог Сергій Таран. Він вважає, що відтепер саме до Києва, а не до Москви буде більше запитань у міжнародної спільноти.
– Ця зустріч не призвела ні до чого іншого, окрім як поставила Україну в таку позицію, коли ми вже, а не Росія, будемо змушені виправдовуватися і доповідати що ми зробили для миру, а що не зробили. Ця зустріч для України була би позитивом, якби президент привіз з неї якісь досягнення. Якби на підсумковій пресконференції не до України, а до Росії ставилися би питання, коли вона виведе свої війська, коли вона буде виплачувати репарації за те, що вона зруйнувала Донбас і яким чином на це будуть виділятися кошти з бюджету Росії, яким чином буде започаткована міжнародна миротворча місія, за яку йшлося до виборів в Україні і окремі країни вже згодилися до такої місії. А так багато питань взагалі залишилися поза увагою. Наприклад, чому це Україна має узаконювати формулу Штайнмаєра, а також питання щодо газу. Тому ця зустріч перевернула шахівницю. Якщо раніше ми атакували і грали білими, то тепер граємо чорними і обороняємося. І це очевидний висновок з цієї зустрічі.
Через одну добу по завершенні нормандської зустрічі депутати від партії “Слуга народу” внесли до Верховної Ради законопроект про особливості місцевого самоврядування на Донбасі. А вже за два дні 12 грудня, цей законопроект був схвалений парламентом.