Фото: Звенислава Мамчур
Депутатка Львівської обласної ради від «Європейської Солідарності» Звенислава Мамчур – кандидат біологічних наук, доцент та звідувачка кафедри екології у ЛНУ імені Івана Франка, розповіла про те, які наслідки має паління трави.
Про це повідомляє прес-служба “Європейської Солідарності” Львів, пише “Четверта студія”.
“Запам’ятайте, що паління трави не підвищує родючість ґрунту! Навпаки, призводить до нищення ґрунтового покриву, особливо верхнього родючого шару – гумусу. Вигоряє також насіння і коріння трав’яних рослин, пошкоджуються стовбури дерев і кущів та верхні частини їх коріння”, – каже вона.
Паління трави забирає життя, адже гинуть комахи, які зимують у ґрунті, у тому числі корисні, які потім можуть живитися шкідниками. Гинуть і тварини: плазуни, земноводні,а також новонароджені звірятка (особливо потерпають потомство їжаків і зайців). На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, або й через десятиліття. Родючість ґрунтів відновлюється теж через десятиліття.
Часто пожежа перекидається на інші території – загоряються будівлі та гинуть люди. Адже відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до неконтрольованої пожежі. Через спалювання утворюється дим, що суттєво погіршує видимість на дорогах, а це може призвести аварій.
Під час згоряння 1 тонни рослинних решток у повітря вивільняється понад 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо. До того ж разом із сухостоєм горять залишки добрив, пестицидів, сміття.
Особливо небезпечним є згоряння залишку пластику. Потрапляючи у легені такий дим спричиняє суттєве погіршення здоров’я людини, зокрема дихальних шляхів, і може бути причиною астматичних нападів та алергій. А іноді спалювання трави може закінчитися отруєнням. Ще однією дуже небезпечною речовиною, що виділяється при спалюванні пластикового сміття, є діоксин, який може накопичуватись в організмі людини і згодом призвести до онкозахворювань.
“Виїзди пожежників на гасіння таких пожеж коштують надто багато нашому бюджету. У наслідок додаткового викиду парникових газів ми «підігріваємо Планету», посилюючи глобальні зміни клімату. Попіл – як добриво не компенсує тієї шкоди, яку спричинила пожежа. Коли кажуть, що на обгореній землі краще росте трава, то це явище тимчасове. Банк насіння, який є у ґрунті, кореневі системи рослин- сильно пошкоджуються. Виживає мало видів, екосистема сильно порушується (в середньому, 1 вид рослин пов’язаний з декількома десятками комах, грибів тощо)”, – розповідає Звенислава.
Загалом: стійкі екосистеми тоді, коли вони розмаїті і не порушені трофічні ланцюги. Знищуючи низку видів рослин і тварин, ми робимо шкоду і природі, і своєму здоров’ю.