Настоятель однієї з найбільших у Львові парафій, парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові о. Орест Фредина розповів про те, як все починалося, та як змінювався храм в якому він служить.
Про це священик розповів в інтерв’ю Сихів.Медіа.
«Перше богослужіння припало на Квітневу неділю, на вхід Господній в Єрусалим. До мене тут правив отець Євген Бойко, а парафію заснував в 1991 році отець Василь Вороновський, бо він з братом тут, на Сихові, мешкали. Капличка була доволі просторою, це давало можливість зручно молитися і почати будувати нову церкву. Я був призначений сюди у квітні 1994 року, а в лютому 1995-го ми залили першу пробну палю, всього їх було 416, і 26 червня почали заливати фундамент», — розповів священник.
За його словами, будівництво храму було спільною справою – «тут були і малі діти, і молодь, і літні люди». «Коли треба було розвантажувати цеглу, всі робили це разом, жінки, зокрема, готували їсти для будівничих. І це дало можливість нам подружитися».
Парафія молилася в каплиці впродовж п’яти років, поки тривало будівництво.
«Ми старалися встигнути до ювілейного року Різдва Пресвятої Богородиці і якраз 8 жовтня 2000 року храм поблагословив світлої пам’яті Блаженніший Любомир Гузар. Тоді тут були тільки стіни, все сіреньке, але вже був гарний простір, який освячувався молитвою», — згадує о. Орест Фредина.
Разом з будівництвом храму розвивалася і церковна громада. «У нас діяли Марійська, Вівтарна дружини, Молодіжний католицький центр. Так, ми були обмежені у приміщеннях, але нам не бракувало ніколи ідей. Згадую завжди слова: “Господи, Господи, споглянь з неба й подивись, і навідайся в той виноградник, що його насадила правиця Твоя”. Тобто для мене – це можливість бачити цей виноградник і бачити, як люди через молитву, любов можуть ставати один для одного рідними і дорогими. Молодь і вся парафія ніколи не лишалися осторонь подій, що відбувалися у нашій державі. І це до сьогодні так».
У 2001-му році Львів відвідав Папа Іван Павло ІІ. Його зустріч з молоддю відбулася на Сихові 26 червня*.
«Це день, коли у вічність відійшов у 1941 році парох Сихова отець Андрій Іщак. Він був викладачем, богословом. Коли більшовики відступали перед наступом німецького війська, отця попереджали, радили тікати, але той відповів: “Добрий пастух овець не залишить, як і священник – своїх людей”. Він лишився. І його біля Церкви Святої Трійці на Сихові, що є пам’яткою архітектури, замучили – закололи багнетами. Папа його тоді, у 2001 році, під час свого візиту до Львова, проголосив Блаженним», — розповів о. Орест Фредина.
*Того дня відбулась зустріч папи з молоддю на Сихові, на яку, попри проливний дощ, зібралися близько 400 тисяч осіб.