У Львові медики підтвердили ефективність експериментального лікування, яке допомогло 71-річній Ганні побороти рак легень 4 стадії.
Діагноз жінці поставили у 2016 році, повідомляють у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі, пише Четверта студія.
До медиків вона звернулася вісім років тому, коли відчула біль у грудній клітці.
“Закололо під лопаткою – спершу не звертала на це уваги, але з кожним днем мені ставало гірше. Стан погіршувався навіть після того, коли мені прописали ліки. Вдруге я звернулася до лікаря, коли вже почали боліти груди” – розповідає жінка.
Після обстеження жінку відправили до онкоцентру, де медики виявили онкологічне захворювання легень у четвертій стадії з метастазами в легені, плевру та кістки.
“Пацієнтка мала сильний больовий синдром, приймала наркотичні препарати для знеболення і ми запропонували їй участь у клінічному дослідженні. Вона погодилась”, – розповіла лікарка-онкологиня хіміотерапевтичного відділення Львівського онкоцентру Іванна Дуда.
За її словами, в рамках лікування Ганна отримувала шість циклів хіміотерапії в поєднанні з новим препаратом імунотерапії, який, на той момент, ще не був зареєстрований, а лише проходив клінічні дослідження.
Імунотерапія допомагає власній імунній системі боротися з онкологічним захворюванням, каже лікарка.
“Ракові клітини настільки маскуються, що наш організм не розпізнає їх, і тому не бореться з ними. Імунотерапія, так би мовити, знімає камуфляж з ракових клітин, організм бачить, що вони чужі, і починає боротися з раковими клітинами. Так імунна система не дає прогресувати хворобі”, – розповідає Іванна Дуда.
За словами медиків, завдяки лікуванню в Ганни зникли болі, а хвороба перестала прогресувати.
Фармацевтична компанія, яка проводила дослідження, й надалі забезпечує жінці безкоштовну імунотерапію цими ліками. Для підтримки результату пані Ганні необхідно раз на три тижні отримувати імунотерапію.
“Я не вірила, що вийду з цього (онкологічного захворювання – ред.)“, – каже Ганна.
Мінветеранів спільно з МОЗ та НСЗУ
Ветерани не відчувають достатньої поваги, а сталим викликом залишається нерозуміння з боку суспільства