На Закарпатті 300 овець провели на полонину
Отару з трьохсот овець провели на полонину у селі Чорна Тиса на Рахівщині. Роблять це щороку, — розповідає голова Ясінянської громади Андрій Делятинчук. За його словами, торік проводжали овець на тиждень раніше.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Суспільне.
20 травня вівчарі відзначили свято міри. Називається воно так, бо під час проводів вимірюють кількість молока, яке надоїли з овець. Кожен господар доїть своїх, кількість молока у спеціальний зошит записує головний вівчар. Далі тварин залишають за огорожею пастися.
Свято міри щороку проводять на Рахівщині. Воно означає вихід овець на полонину. 85-річна жителька села Чорна Тиса Анна Мельник цьогоріч відпускає своїх 4-ох овець на полонину.
“Уже дуже мало скота і овець. Не є багато, — розповіла жінка. — Було 600, а зараз уже 300. Молодь не хоче. Не хоче тримати. Тому не хоче, бо не хоче косити сіно та інше робити. А це треба плекати ягнята, пускати до овець. Два місяці ягнята п’ють молочку у вівців. А потім ідуть вівці на полонину – ягнята вдома”.
Головний вівчар Ілля Вербищук заміряв кількість молока, яку надоїв господар. Цифру записують у зошит, аби знати, коли вівці будуть на полонині, скільки віддавати господарю сиру з молока його овець.
“Ну от замір бачите – оце от 5 відер я маю дати цілого молока людині, коли вона прийде. Тут є 5 відер, а я маю дати 5 чотирнадцять літрових відер. І воно так розраховано, що вівця за той період має дати 5 відер чотирнадцять літрових”, — розповів вівчар.
Жителька села Чорна Тиса Інна надоїла на святі міри 7 літрів молока від 3 овець: “Зразу сир беремо готовий. Вурду, сир забрали і додому. Ми його їмо. Для себе, тільки для себе”.
Із зібраного у цей день молока головний вівчар робить сир і пригощає ним усіх господарів, які зібралися. А тим часом 4-ро інших пастухів під звук трембіти відводять 300 овець на полонину.
Через три тижні пастухи з вівцями перейдуть на верхні полонини. За літо загалом пройдуть 5. Вівці на полонині будуть до вересня. Далі разом із з пастухами сходитимуть униз, де їх зустрічатимуть господарі.