На Яворівщині вшанували пам’ять примусового відселення. Фото: Яворівська міська рада
У неділю, 6 червня, в колишньому селі Велика Вишенька в зруйнованому храмі Святого Архистратига Михаїла, що знаходиться на території Яворівського військового полігону, відбулося молитовне вшанування пам’яті примусово відселених громадян.
Про це на Фейсбук-сторінці повідомила Яворівська районна рада, пише “Четверта студія”.
Участь у заході взяли голова Яворівської районної ради Микола Романюк, голова Яворівської райдержадміністрації Ярослав Коминський, Новояворівський міський голова Володимир Мацелюх, депутат Івано-Франківської селищної ради Христина Бутка, керівник відділу культури, туризму, молоді та спорту Яворівської міської ради Богдан Раделицький, колишні мешканці і родичі мешканців зруйнованих сіл, громадськість.
Священнослужителі відправили поминальну панахиду і молебень.
Довідково:
Велика Вишенька — колишнє село у Яворівському районі. Відселене у зв’язку з утворенням Яворівського військового полігону.
Напередодні Другої світової війни село Вишенька Велика населяло близько 5000 мешканців. Поселення було великим — потребувало великого храму, будівництво якого було завершене у 1927 році на місці більш давньої дерев’яної церкви.
Парох храму отець Омелян Радзикевич особисто очолив проект побудови церкви. Храм був освячений у 1927 році за участі митрополита Андрея Шептицького.
Церква проіснувала лише 13 років.
Після вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році та анексії західноукраїнських земель, нова радянська влада вирішила розширити наявний неподалік військовий полігон Війська Польського до площі 42 тисяч га (найбільшого у Європі) шляхом навколишніх поселень, в тому числі Вишеньки Великої. Під час розширення полігону звідси були примусово депортовані 125 тис. мешканців сіл, які знаходились на цій території, зникло з лиця землі більш, ніж 170 сіл та хуторів, 12 церков та каплиць, 2 костели, 14 кладовищ, сотні культурних та історичних пам’яток.
Виселення мешканців з земель проводилось в Південну Бессарабію (сучасний південь Одеської області) в колишні німецькі села, в меншій мірі людей перекидали в Запорізьку і Дніпропетровську область. Особливо непокірних чекала дорога до Сибіру. З часом люди поверталися до рідних, цілком зруйнованих осель, копати землянки, відбудовуватися.
Але в 1950-му прийшла друга хвиля депортації. У 1940 році почалась депортація і мешканців Вишеньки Великої. В тому ж році храм св. Михаїла було зруйновано. Його використовували як мішень для стрільби танків, бронетранспортерів і гармат. Знищення церкви відбувалось особливо цинічно. Після перших попадань снарядів і руйнувань куполів, на їх місце ставились картонні імітації і по них стріляли знову. Стрілянина по церкві припинилася після проголошення незалежності України у 1991 році. Відтоді церква стоїть у руїнах, від неї залишився по суті один каркас з деякими елементами оздоблення. Поряд із храмом, через сучасну дорогу, є залишки цвинтаря. Сьогодні існують ініціативи зі збереження вцілілої частини зруйнованого храму та перетворення його у пам’ятник репресій комуністичного режиму. Раз на рік тут проводяться богослужіння в пам’ять про депортованих.